Залізничний вокзал (Тернопіль)
Залізничний вокзал — двірець головної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці. Розташований у середмісті Тернополя. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 13.
| Залізничний вокзал Двірець | |
|---|---|
.jpg.webp) Вокзал Тернополя у 2020 р. | |
| 49°33′14″ пн. ш. 25°36′02″ сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Тип | залізнична станція |
| Дата заснування | 1870 |
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Залізничний вокзал Залізничний вокзал (Україна) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Перша будівля виникла 1870 року з відкритттям 28 грудня 1870 року залізничної колії Золочів — Тернопіль. Восени 1903 почали будівництво нового приміщення вокзалу. Проект розробило технічне бюро міністерства залізниць у Відні (нині Австрія).
Навесні 1905 закінчено спорудження правого крила, в серпні 1906 новий вокзал ввели у дію.
Фронтон було прикрашено дзеркальним коло-вікном площею 65 м². На вокзалі були водогін, центральне опалення, освітлення від власної динамомашини. Вартість будівництва — 300 тисяч крон.
Зруйнований під час Першої світової війни, згодом відбудований.
У вересні 1920 в салоні Залізничного вокзалу розміщувався штаб Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.
1944 — знову зруйновано. Відновлений 1952 року в зміненому вигляді.
Останні опоряджені роботи в 1999—2000 виконала фірма «Марс» під керівництвом А. Мусійчука (архітектор Данило Чепіль).
Світлини
Вокзал у 1914 р.
Двірець вокзалу в 1918 р.
Вигляд залізичного вокзалу з пішохідного моста, осінь 2017 р.
Джерела
- Дуда І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 402–406. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Загородний Р. Перша залізниця Галицького Поділля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 82–90. — ISBN 978-966-457-228-3.