Зарицький Микола Степанович

Зарицький Микола Степанович
Народився	30 травня 1921; Брацлав, Немирівський район, Вінницька область
Помер	4 червня 2014 (93 роки); Київ, Україна
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Зарицький Микола Степанович (30 травня 1921 р. — 4 червня 2014 р.) — відомий учений-мовознавець, педагог, спеціаліст у галузі загального мовознавства, словотвору, лексикології, історії російської, української, інших слов'янських мов, психолінгвістики, лінгводидактики, теорії перекладу. Кандидат філологічних наук (1962), доцент (1966), професор (2001).

Біографія

Народився 30 травня 1921 р. у Брацлаві Вінницької області в робітничій родині. Закінчив Капустянську середню школу на Вінниччині (1939), Сталінградське військове училище зв'язку (20 червня 1941 р.). З перших днів Великої Вітчизняної війни — у діючій армії: оборона й зняття блокади Ленінграда, звільнення Виборга, Новгорода, Пскова, Естонії, Латвії, Литви, Варшави. У складі Першого Білоруського фронту 24-річний майор Микола Зарицький брав участь у штурмі Берліна.

Демобілізований у 1948 р., навчався в Одеському університеті, закінчив з відзнакою Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1953), аспірантуру КДУ ім. Т. Г. Шевченка (1956).

Наукова та викладацька діяльність

У Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка працював з 1956 по 1991 рр. асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри російської мови філологічного факультету, завідувачем кафедри слов'янської філології (1971—1981), де спрямував усю роботу на зіставний опис слов'янських мов — у руслі традицій Київської історико-філологічної школи. Студенти згадують блискучі лекції зі вступу до спеціальності, історичної граматики, лексикографії, стилістики, оригінальні спецкурси та семінари. На запрошення читав лекції у Лейпцизькому, Тамперському університетах, плідно співпрацював з науковцями-лінгвістами Фінляндії, Польщі. Підготував тисячі фахівців-філологів для України, Казахстану, Узбекистану, Росії. Зокрема — 16 кандидатів і трьох докторів наук.

М. С. Зарицький — автор понад 100 друкованих праць, 8 монографій, підручників і навчальних посібників (із грифом Мінвузу та МОН) з мовознавства, методики навчання, стилістики, теорії і практики перекладу, термінознавства; організатор і доповідач численних республіканських, всесоюзних, міжнародних наукових конференцій. Протягом багатьох років — член Вченої ради Київського університету, Вченої ради факультету, спецрад із захисту дисертацій у КДУ, Інституті мовознавства АН УРСР, член редколегій багатьох фахових видань, НМК з вищої філологічної освіти Мінвузу СРСР (понад 10 років).

З 1992 року обіймає посаду професора кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту Національно-технічного університету України «КПІ».

Нагороди

Нагороджений чотирма орденами: Червоної Зірки (1944), двома орденами Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького (1999), 25 медалями, серед яких — «За бойові заслуги» (1941), «За оборону Ленінграда», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною», «За трудову відважність», «Захиснику Вітчизни» (1999) та ін.

Учасник бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни, військове звання — полковник. Ветеран праці Київського університету. Нагороджений Почесним знаком Мінвузу СРСР «За отличные успехи в работе», нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2006), Подякою Київського міського голови (2005), Відзнакою Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006).

Публікації

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.