Засудження Фауста

«Засудження Фауста» або «Прокляття Фауста» (фр. La damnation de Faust) — драматична легенда Гектора Берліоза в 4-х частинах, 7-х картинах з епілогом на лібрето, написана самим Берліозом і Альміром Жандоньєром на основі перекладу Жерара де Нерваля трагедії Гете «Фауст».

Опера «Засудження Фауста»
фр. La damnation de Faust
Композитор Гектор Берліоз
Автор лібрето Жерар де Нерваль, Almire Gandonnièred[1] і Гектор Берліоз[1]
Мова лібрето французька
Джерело сюжету Фауст
Жанр Драматична легенда
Кількість дій 4[1]
Рік створення 1845
Перша постановка 18 лютого 1893 і 6 грудня 1846[1]
Інформація у Вікіданих

 Засудження Фауста у Вікісховищі

Прем'єра відбулася 6 грудня 1846 року в Парижі, в театрі Опера-Комік.

Історія створення

Гектор Берліоз

Берліоз ознайомився з «Фаустом» Гете в перекладі Жерара де Нерваля в 1828 році.

За словами самого композитора, цей твір вразив його до глибини душі. Він не розлучався з книгою, читаючи її всюди: вдома, на вулиці, в театрі.

У 1829 він створив «Вісім сцен з Фауста» (тв. 1). У 1846 році Берліоз повернувся до цього матеріалу, спочатку припускаючи створити «концертну оперу», згодом він зупинився на назві «драматична легенда».

Перша сторінка оригіналу рукопису Берліоза «Засудження Фауста»

Перша вистава в паризькій Опера-Комік 6 грудня 1846 роки (Фауст — Гюстав Іполіт Роже) була сприйнята публікою прохолодно через половинчастий статус твору: між оперою і кантатою.

Регулярні постановки «Засудження Фауста» почалися пізніше, після перших успішних постановок: концертна — в 1877 році в Парижі, і на оперній сцені — 18 лютого 1893 в Опері Монте-Карло.

Дійові особи

Маргарита меццо-сопрано
Фауст тенор
Мефістофель баритон
Брандер бас
Хор

Лібрето

Перша частина

Рівнина в Угорщині

Фауст один. Він розчарований у всьому. Весняне пробудження природи не радує його. Він чує спів і танці селян, але не може знайти в собі сили розділити їхню радість та веселощі. Доносяться звуки військового маршу («Ракоці-марш», що став знаменитим). Повз Фауста проходять солдати, що поспішають на поле бою. Це видовище також залишає його байдужим.

Друга частина

Перша картина. Кабінет Фауста

Фауст сидить один у своєму кабінеті. Він глибоко пригнічений і хоче накласти на себе руки, але коли він підносить чашу з отрутою до губ, лунає Великодний славень, який зупиняє Фауста. Раптово з'являється Мефістофель. Він пропонує Фаусту відправитися в подорож, яка розвіє його сум. Фауст згоден.

Друга картина. Таверна «Погріб Ауербаха» в Лейпцигу

У таверні повним ходом йде п'яний розгул. Один з товаришів по чарці, Брандер, співає «Пісню Щура». Мефістофель відповідає «Піснею Блохи». Це дійство викликає у Фауста огиду. Він звертається до Мефістофеля з проханням негайно покинути таверну.

Третя картина. Сад на березі Ельби

Мефістофель за допомогою гномів та сильфів, які співають і танцюють занурює Фауста в сон, під час якого навіює йому бачення прекрасної жінки — Маргарити. Фауст прокидається закоханим в прекрасну незнайомку. Він хоче її побачити в реальності. Мефістофель і Фауст приєднуються до групи солдатів і студентів, які йдуть в місто, де живе Маргарита.

Третя частина

Кімната Маргарити

Фауст і Мефістофель таємно проникли в будинок Маргарити. Вони ховаються. З'являється Маргарита. Вона співає пісню «Король Фули» про вірність до смерті. Мефістофель викликає духів вогню, які танцюють і співає серенаду. Фауст представляється Маргариті. Вона зізнається, що саме таким уявляла собі свого коханого. Фауст і Маргарита співають любовний дует. Входить Мефістофель з попередженням про те, що мати Маргарити зараз повернеться, і закохані повинні розлучитися. Фауст і Мефістофель йдуть.

Четверта частина

Перша картина. Кімната Маргарити

Маргарита сидить одна біля вікна. Вона чекає Фауста. Через місто проходять студенти і солдати, але Фауста серед них немає. Він більше не прийде.

Друга картина. Ліси і печери

Фауст звертається з молитвою до природи. Йому знову нудно. З'являється Мефістофель зі звісткою, що Маргарита випадково дала своїй матері занадто багато снодійного і вбила її. Вона в тюрмі і завтра буде страчена. Фауст в розпачі, він просить Мефістофеля врятувати Маргариту. Той згоден, але тільки після того, як Фауст підпише документ про передачу своєї душі дияволу. Фауст не дивлячись, підписує папір. Мефістофель викликає своїх чарівних коней, і вершники відправляються в дорогу. Дорогою вони зустрічають групу людей, що моляться Святій Маргариті. Побачивши похмурих вершників, люди з жахом розбігаються. Фауста теж починає турбувати фантастичність навколишнього пейзажу. Мефістофель пропонує зупинитися. Але, почувши дзвін, що сповіщає про початок процедури страти, Фауст відкидає всі сумніви, і політ над безоднею триває. Навколишній пейзаж стає все більш жахливим: з'являється кривавий дощ, уздовж дороги валяються кістяки. Нарешті вершники досягли мети — це пекельні ворота. Мефістофель і Фауст провалюються в пекло. Демони торжествують.

Епілог

Хор співає про жахи пекла і блаженства раю. Повідомляє, що Фауст засуджений, а Маргарита прощена.

Опера «Засудження Фауста» в Україні

10 квітня 2019 року концертне виконання опери Гектора Берліоза «Засудження Фауста» стало головною музичною подією XVI Міжнародного фестивалю «Французька весна в Україні».150 артистів із кращих музичних колективів України та всесвітньо відомі оперні співаки Франції і України стали учасниками події. Опера прозвучала на сцені Національної опери України у виконанні відомого хорового колективу України - Національної капели «Думка» і головного оркестра країни - Національного симфонічного оркестра під керівництвом Володимира Сіренко. Солісти: Маргарита - Дельфін Айдан (сопрано, Франція), Фауст - Олександр Чувпило (тенор, Україна) , Мефістофель - Лоран Аркаро (бас-баритон, Франція), Брандер - Олександр Харламов (бас).

Організаторами події виступили Національне концертне агентство UKR Artists, Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні.

Дискографія

За замовчуванням — оригінальний французький текст. Особливо обумовлені випадки виконання твору іншими мовами. Також особливо обумовлені відеозаписи (за замовчуванням — аудіозапис). Порядок вказівки солістів: Маргарита, Фауст, Мефістофель, Брандер.

Посилання

  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.