Захарова Олександра Марківна
Олекса́ндра Ма́рківна Заха́рова (рос. Александра Марковна Захарова; нар. 17 червня 1962, Москва, РРФСР, СРСР) — російська акторка театру й кіно. Заслужена артистка Росії (1995[1]), Народна артистка Росії (2001[2]). Лауреат двох Державних премій Росії (1996, 2002).
Олександра Захарова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Александра Захарова | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Олександра Марківна Захарова | |||
Народилася |
17 червня 1962 (59 років) Москва, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1983) | |||
Заклад | Ленком | |||
Роки діяльності | 1983 — дотепер | |||
У шлюбі з | Стєклов Володимир Олександрович | |||
Батьки | Захаров Марк Анатолійович | |||
Звання |
| |||
IMDb | ID 0952282 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Олександра Захарова у Вікісховищі |
Життєпис
Народилася 17 червня 1962 р. в родині режисера Марка Захарова й акторки Ніни Лапшинової[3]. Закінчила театральне училище ім. Щукіна (1983, майстерня Катіна-Ярцева).
Працює у Московському театрі «Ленком».
Від 1982-го знімається в кіно.
У 2001-му присвоєно звання народної артистки Росії. В 2007-му нагороджено орденом Пошани[4]. У 2012-му нагороджено орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня[5].
Особисте життя
Олександра Захарова була одружена з актором Володимиром Стєкловим.
Творчість
Ролі в театрі
- «Гамлет» Шекспіра — Офелія
- «Чайка» Чехова — Ніна Зарічна
- «Поминальна молитва» Григорія Горіна — Хава
- «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше — графиня Альмавіва
- «Варвар і єретик» (за романом Достоєвського «Гравець») — Поліна
- «Шут Балакірєв» Горіна — Катерина I
- «Ва-банк» (за п'єсою «Остання жертва» Островського) — Юлія Тугіна
- «Одруження» Гоголя — Агафія Тихонівна
- «Вишневий сад» Чехова — Раневська
- «Пер Ґінт» Ібсена — Озе
Ролі у кіно
- 1982 — Дім, який збудував Свіфт — Естер
- 1984 — Формула кохання — Фімка
- 1985 — Не схожа — Ольга Фібіні, мати Мішука
- 1988 — Вбити дракона — Ельза, донька архіваріуса
- 1988 — «Кримінальний талант» — Олександра Гаврилівна Рукояткіна
- 1990 — Заручниця — Людмила Литвинова
- 1991 — Графиня — Жанна, наречена Микити
- 1992 — Наречена з Парижа — Арлетт
- 1993 — Падіння — Нона Соколова
- 1993 — Сірі вовки — Марина
- 1993 — Розшукове бюро «Фелікс» — Лариса
- 1993 — Про неї, але без неї
- 1993 — Поминальна молитва (телеспектакль)
- 1994 — Вирок — Вікі Пол
- 1994 — Примара будинку мого — Івлєва
- 1994 — Майстер і Маргарита — Гелла
- 1999 — Тонка штучка / Подвійна загроза — Юлія Михайлівна
- 2001 — Сищики — Діна
- 2001 — Шут Балакірєв
- 2003 — Інше життя — Інга
- 2004 — Погана звичка
- 2005 — Щастя ти моє
- 2009 — Несамотні — Алла
- 2009 — Сліди на піску
Визнання і нагороди
- 1995 — присвоєно звання заслуженої артистки РФ[1].
- 1996 — лауреат Державної премії Російської Федерації[6].
- 2001 — присвоєно звання народної артистки Росії[2].
- 2002 — лауреат Державної премії Російської Федерації[7].
- 2007 — нагороджено орденом Пошани[4].
- 2008 — лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот»[8] за роль Агафії Тихонівни у виставі «Одруження» театру «Ленком».
- 2011 — премія уряду РФ у сфері культури — за виставу «Пер Ґінт» у театрі «Ленком»[9].
- 2012 — нагороджено орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня[5].
Примітки
- (рос.) Указ Президента Російської Федерації від 4 серпня 1995 року № 812 «Про присвоєння почесних звань Росії». Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.
- (рос.) Нагороджена указом президента Росії № 36 від 15 січня 2001 року. Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.
- Ніна Лапшинова — фільмографія — радянські акторки — Кіно-Театр.РУ (рос.)
- (рос.) Указ «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації працівників державної установи культури міста Москва "Московський державний театр «Ленком»"» Архівовано 4 червня 2008 у Wayback Machine.
- (рос.) Указ «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
- (рос.) Указ Президента РФ від 29.05.1997 № 532
- (рос.) Указ Президента РФ від 5.06.2003 № 614
- (рос.) Сузір'я «Кришталевої Турандот».
- (рос.) Авдєєв вручив премії уряду діячам культури // РИА Новости.
Література
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. — М., 1998. — С.284;
- Кинословарь. Т.1. — СПб., 2001. — С.437—438.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.