Стеклов Володимир Олександрович

Стеклов Володимир Олександрович (рос. Влади́мир Алекса́ндрович Стекло́в; 3 січня 1948, Караганда) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1988). Народний артист Росії (2001)[1]

Володимир Стеклов
Зображення
Ім'я при народженні Владимир Александрович Стеклов
Народився 3 січня 1948(1948-01-03) (74 роки)
Караганди, Казахська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор, телеактор
Заклад Кінешемський драматичний театр імені О. М. Островськогоd, Камчатський театр драми і комедіїd, Московський драматичний театр імені К. С. Станіславськогоd, Ленком, Школа сучасної п'єсиd, Театр імені Моссовєта і Сатирикон (театр)d
Роки діяльності 1972 — нині
У шлюбі з Захарова Олександра Марківна
Діти Стеклова Агрипина Володимирівна
IMDb nm0826263
Нагороди та премії

 Володимир Стеклов у Вікісховищі

Біографія

Володимир Стеклов народився 3 січня 1948 року в місті Караганді. 1949 року сім'я переїхала до Астрахані.

З дев'ятого класу займався в театральній студії. 1966 року закінчив середню школу № 66 міста Астрахань.

По закінченні 1970 року Астраханського театрального училища за спеціальністю «Актор драматичного театру та кіно» служив у Радянській армії (в музичному загоні Державного Червонознаменного науково-дослідного інституту військово-повітряних сил імені Чкалова в Ахтубінську), згодом із 1972 року працював у драматичному театрі міста Кінешма.

У 19771982 рр. працював актором Камчатського драматичного театру в місті Петропавлівськ-Камчатський.

У 19811989 рр.  — актор Московського драматичного театру імені Станіславського, з 1989 року грав у театрі імені Ленінського комсомолу (Ленком).

У кіно Володимир Стеклов почав зніматися 1983 року, відтоді знявся у понад 165 фільмах і серіалах, зокрема у стрічках українських кіностудій.

У 19992000 рр. разом із актрисою Ольгою Кабо пройшов підготовку до польоту на станцію «Мир», але через недостатнє фінансування проекту (знімання фільму «Тавро Кассандри») до космосу не полетів.

З 1996 року працює актором театру «Школа сучасної п'єси», а з 2000 року грає також у театрах «Російська антреприза Михайла Козакова», Театр Мосради, «Сатирикон», працює художнім керівником театру «Художня школа».

Фільмографія

Володимир Стеклов і Марія Голубкіна в спектаклі рос. «Любовь длиною в ночь»
  1. 1983 «Ураган приходить несподівано» Захар Дудко
  2. 1983 «Співучасники» Циплаков
  3. 1984 «Віра, надія, любов» Сорокін
  4. 1984 «Мертві душі» Петрушка
  5. 1985 «Корабель прибульців» Мангулов
  6. 1986 «Нагородити (посмертно)» Іван Барабанов
  7. 1986 «Плюмбум, або Небезпечна гра» Лопатов
  8. 1986 «Чужа біла і рябий» Коля Циган
  9. 1986 «Зустрічна смуга» Олег Олегович Терьохін
  10. 1987 «Гардемарини, вперед!» слідчий Гусев
  11. 1987 «Ляпас, якого не було» Анатолий Тарасович
  12. 1987 «Без сонця»
  13. 1987 «Розірване коло» Сеня Орлов
  14. 1988 «Безхатько. Без певного місця проживання»
  15. 1988 «Вам що, наша влада не подобається?!»
  16. 1988 «Злодії в законі» Петров
  17. 1988 «Стукач»
  18. 1988 «Подія в Утіноозьорську» Спартак Сергійович Заборов
  19. 1988 «В'язень замку Іф» Бертуччо
  20. 1989 «Життя за лімітом»
  21. 1989 «Ідеальний злочин» Берман
  22. 1989 «Князь Удача Андрійович» Микола Іванович Кухтін
  23. 1989 «Кримінальний квартет» Семен Портной
  24. 1989 «Процес» следователь Амелин
  25. 1990 «Коли святі марширують»
  26. 1990 «Повість непогашеного місяця»
  27. 1990 «Савой» Сергій Гусев
  28. 1991 «Кремлівські таємниці шістнадцятого століття»
  29. 1991 «Мій найкращий друг — генерал Василь, син Йосипа» В. І. Сталін
  30. 1991 «Фірма пригод»
  31. 1991 «Справа»
  32. 1992 «Ближнє коло» Хрустальов
  33. 1992 «Вальс золотих тельців»
  34. 1992 «Побачити Париж і померти»
  35. 1993 — «Падіння»
  36. 1993 — «Вирок»
  37. 1994 «Майстер і Маргарита» — Азазелло
  38. 1994 «Серп і молот»
  39. 1994 1995 «Петербурзькі таємниці» Карозич-Бодлевский
  40. 1996 — «Лінія життя»
  41. 1998 «Вовчиця» (телесеріал)
  42. 1998 «Розв'язка петербурзьких таємниць» Карозич-Бодлевский
  43. 1998 «Му-му»
  44. 1998 «Гаряча точка» Азіз-улла/Зуб
  45. 1999 — «Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського»
  46. 2000 «Я вам більше не вірю»
  47. 2000 «Справжні пригоди»
  48. 2001 — «Зупинка на вимогу 2» Чулков
  49. 2001 «Аз і ферт» (Телеспектакль) Фиш
  50. 2001 — «Ти да я, да ми з тобою» (к/м) Серафім
  51. 2001 — «Таємний знак» следователь Жоголь
  52. 2001 «Російський водевіль»
  53. 2002 — «Закон» Сомов
  54. 2002 — «Вілліси» заказчик
  55. 2002 «Олігарх»Беленький
  56. 2002 — «Антикілер 2: Антитерор» Гладков
  57. 2003 — «Валізи Тульса Люпера: від Сарка до кінця» Комендант Котчев
  58. 2003 «Кожен зійде на Голгофу»
  59. 2003 «Важкий пісок»
  60. 2004 «Злодії та проститутки» Женя Михайлов (Ювеналий)
  61. 2004 «Гріхи батьків» Сергей Волков
  62. 2004 «Російське» Зільберман
  63. 2004 — «Жарт ангела»  Ангел
  64. 2004 «Зцілення коханням» Марукін
  65. 2005 «Горинич і Вікторія» Николай Петрович Греков
  66. 2005 «Останній бій майора Пугачова» Коваленко, начальник лагеря
  67. 2006 «Вовчиця» маг-аферист
  68. 2006 «Псевдонім „Албанець“» Краснов
  69. 2006–2007 «Кадети» прапорщик Кантемиров
  70. 2007 «Консерви»
  71. 2007 «Формула стихії» Калинин
  72. 2008 — «Я лікую» главврач Лобов
  73. 2008 — «Непереможний» Генерал Лямін
  74. 2009 — «Братани» Вениамин Константинович, отец Ирины
  75. 2009 — «Сьомін» Микола Слепнєв
  76. 2009 — «Мій ласкавий і ніжний мент» / Нежный барс Федор Ильич по прозвищу «Банзай»
  77. 2009 — «Другі» Мирзоев, комиссар госбезопасности
  78. 2009 — «Ласкавий травень» Председатель Гостелерадио
  79. 2009 — «Охоронець 2» (телесериал) Михаил
  80. 2010 — «Трава під снігом» отец Игоря
  81. 2009 — «Лигівка»
  82. 2010 — «Брат за брата» Кравчук
  83. 2010 — «Робінзон» командующий
  84. 2010 «Глибше!»
  85. 2011 «Єльцин. Три дні в серпні» Павло Сергійович Грачов
  86. 2014—2016 — «Світло і тінь маяка»
  87. 2018 «Годунов» (телесеріал)
  88. 2019 «Колишні-2» (телесеріал)
  89. 2020 «Обитель» (телесеріал)
  90. 2020 «Грозний» (телесеріал) та ін.

Примітки

Література

  • Лебедина Л. Счастье жить чужой жизнью // Труд. 1999. 11 июня. — СІ7;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.131—132.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.