Захарчишин Лев Леонідович

Закінчив Національний лісотехнічний університет України, навчався в аспірантурі Львівського відділення Інституту ботаніки НАН України (нині — Інститут екології Карпат НАН України) за фахом «екологія».

З 1987 року був активним учасником, а у 1989–1990 роках головою «Товариства Лева» — першої в Україні незалежної громадсько-культурологічної організації, що стояла біля витоків національного відродження України[1],[2]. Оцінюючи діяльність таких людей, як Левко Захарчишин, а також Ігор Коліушко, Валентин Стецюк, Орест Шейка та інших, американський дослідник Педрейк Кені каже, що Товариство Лева з його національною свідомістю, гаївками, зеленими толоками і експедиціями по Дністру стало на той час, подібно до польської «Солідарності», рушійною силою змін не лише в області, але й усьому краї[3]

1990—1994 — депутат Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

З 1989 року брав активну участь у відродженні і розбудові Національної скаутської організації України «Пласт». Належить до куреня «Вовкулаки»[4].

1999–2003 — голова Крайової (Всеукраїнської) Ради «Пласту», згодом очолював контрольно-ревізійну комісію організації «Пласт».

Є співзасновником творчого центру «Галицькі фестини», який спеціалізується на організації концертів і масових видовищ. Зокрема, був одним із організаторів Днів міста Львова 2003—2005 років.

Займався підприємництвом — очолював спільне українсько-чеське підприємство «Євролекс».

2006 — вдруге обраний у Львівську обласну раду, працював на посаді заступника її голови.

Був членом Політради ЛОО ГП «Пора»[5]. Підтримував різноманітні ініціативи національного спрямування[6], намагався впливати на медіа[7].

Працював в. о. директора департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської ОДА[8][9][10].

З березня 2016 року до липня 2021 — консул України у Гданську (Польща)[11][12][13].