Захоплення Туніса (1535)
Захоплення Туні́са (ісп. Jornada de Túnez, нім. Tunisfeldzug) — військова кампанія 1535 року, що проводилася за ініціативою імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга об'єднаним флотом християнських держав з метою звільнення північноафриканського портового міста Туніс від османського панування. До коаліції входили Священна Римська імперія, Кастилія (Іспанія), Португалія, Генуя, Папська держава і мальтійські лицарі. Похід особисто очолив імператор Карл V. Здійснювалася на підтримку хафсідького Туніського султанату, який втратив свою столицю 1534 року, в результаті захоплення Туніса османським флотом на чолі з Хайр ад-Діном Барбароссою. Коаліції протистояв османський флот і гарнізон, якими командував Барбаросса. На боці християн виступали Хафсіди. Османів підтримувала Франція. 1 червня великий флот Карла V розбив Барбароссу на морі. Португальські кораблі прорвали тараном ланцюги, що захищали Туніську гавань, і зайняли Ла-Голету (ісп. La Goleta). Незабаром християнські війська здобули Туніс штурмом, винищивши 30 тисяч захисників, військових і цивільних, а також визволивши з рабства 9 тисяч християн-невільників. Барбаросса втік до Алжиру. Карл V відновив Мулея Хасана султаном Туніса, за що той став данником Габсбургів.
| Туніський похід | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Османсько-габсбурзькі війни, османсько-португальські війни | |||||||||
 Атака Голети Атака Голети | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Коаліція | Османська імперія Франція | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Карл V Луїш Безький |
Хайр ад-Дін Барбаросса | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 60.000 вояків 398 кораблів |
84 судна | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | 30.000 убитих | ||||||||
Підготовка
Африканський похід Карла Габсбурга був викликаний діями знаменитого корсара Хайр ад-Діна Барбаросси, який у 1533 році був призначений султаном Сулейманом I капудан-пашою (верховним адміралом) флоту Османської імперії. В 1534 році Барбаросса на чоді османського флоту захопив Туніс, звідки за сприяння французької корони міг здійснювати регулярні напади на імперські міста на узбережжі сусідньої Італії.
Вкрай релігійний імператор Карл V, пам'ятаючи про досягнення своїх предків католицьких королів у боротьбі з «невірними», оголосив «хрестовий похід» проти османів. Він зібрав 30 тисяч солдат, заручився підтримкою генуезького флоту та винайняв у мальтійських лицарів найбільший корабель того часу, що мав назву «Санта-Анна».
Габсбурги в Африці
Основною подією туніської експедиції була тривала й кровопролитна облога фортеці Ла-Голетта (ісп. La Goleta), нашвидкоруч збудованої загоном Барбаросси, після взяття якої почалось майже поголівне винищення мусульманського населення. Місцевий хафсідський правитель був змушений визнати імператора своїм сюзереном, а в портову фортецю Ла-Голетта було значно укріплено і залишено в ній іспанський гарнізон. Такий стан справ зберігався до 1569 року, коли алжирський бей Улуч Алі знову відвоював Туніс у іспанців.
Вже за чотири роки після перемоги при Лепанто у 1571 році, дон Хуан Австрійський повернув Туніс і Ла-Голетту іспанцям. Він сподівався перетворити цю частину Магрибу на перше на півночі Африки християнське королівство і, поклавши на свою голову корону цієї держави, взятись за реконкісту на зразок тієї, з якої свого часу народилась Португалія. Протидія власного брата, Філіпа II, змусила його облишити ці плани.
Край африканській конкісті поклала 1574 року Османська імперія. Султан направив до Тунісу флот, яким командували Улуч Алі і Сінан-паша. Вони змістили покірну іспанцям Хафсідську династію. Хуан Австрійський відплив на допомогу іспанському гарнізону з Сицилії, але запізнився внаслідок шторму. Під його командуванням перебував майбутній письменник Сервантес, за свідченнями якого полонені в Ла-Голетті християни завершили своє життя рабами на турецьких галерах.
Підсумок
Плани завоювання Африки вкотре стали для іспанської корони коштовною невдачею. Одна лише первинна експедиція Карла V коштувала не менше ніж мільйон дукатів. Подальші зусилля з утримання Ла-Голетти змушували християнніших монархів влізати у борг до Фуггерів та інших банківських домів. За рік після залишення Ла-Голетти іспанська корона оголосила про своє банкрутство, внаслідок якого пішла на поступки повсталим нідерландцям.
Джерела
- James D. Tracy. Emperor Charles V, Impresario of War. Cambridge University Press, 2002. ISBN 0-521-81431-6.
- Roger Crowley. Empires of the Sea: The Siege of Malta, the Battle of Lepanto, and the Contest for the Center of the World. Random House, 2009. ISBN 0-8129-7764-5.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захоплення Туніса (1535)