Зачеславський Василь Нікифорович

Зачеславський Василь Нікифорович (6 липня 1924, с. Дівиця, Воронезька область 1 січня 1969, Москва) радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, стрілець-розвідник взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше гвардії майор.

Зачеславський Василь Нікифорович
Народження 6 липня 1924(1924-07-06)
с. Дівиця, зараз Воронезької області, РФ
Смерть 1 січня 1969(1969-01-01) (44 роки)
м. Москва, РФ
Поховання Юдінський цвинтарd
Країна  СРСР
Рід військ стрілецькі війська
Освіта Q16678111?
Роки служби 1942—1969
Звання гвардії майор
Командування стрілець-розвідник взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Битва на Курській дузі
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Нагороди
Медалі

Біографія

Народився 6 липня 1924 року в с. Дівиця, зараз Воронезької області. В 1937 році родина переїхала до м. Бикін Хабаровського краю, де Зачеславський закінчив десятирічну школу № 23.

В 1942 році вступив до Владивостокського піхотного училища. На початку 1943 року курсантам просвоїли звання червоноармійців і направили на фронт. З березня 1943 року Зачеславський став розвідником взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Свою першу нагороду, медаль «За відвагу», Зачеславськи отримав за участь у Курській битві, за дії на берегах річки Нежівка в Орловській області. В нагородному листі командир 212-го гвардійського стрілецького полку гвардії полковник Борисов М. С. написав, що 4.08.1943 року Зачеславський разом із групою бійців проводив розвідку місця форсування річки для наступу. Діяв рішуче і хоробро. Переправившися через річку, бійці вийшли у тил противника, розвідали його розташування, а потім, разом з наступаючою піхотою, вдарили в тил ворога, давши можливість успішно форсувати річку[2].

Особливо відзначився В. Н. Зачеславський при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В ніч з 22 на 23 вересня 1943 року Зачеславський у складі розвідгрупи гвардії лейтенанта Полякова В. Х. переправився через Дніпро в районі сіл Козаровичі Глібівка. Розвідгрупа здобула цінні відомості про розташування противника в місці форсування Дніпра частинами 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Зачеславський діяв сміливо, рішуче, не шкодуючи власного життя[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Зачеславському Василю Нікифоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[4].

В. Н. Зачеславський пройшов до кінця Радянсько-німецьку війну, а потім брав участь у війні з Японією.

По закінченні війни служив на Далекому Сході, закінчив Московське військово-інженерне училище, у званні майора був начальником інженерної служби ракетної дивізії.

Помер 1 січня 1969 року у м. Москва. Похований у с. Юдине Московської області.

Нагороди

Пам'ять

  • Ім'я Героя носить школа № 23 м. Бикін, яку він закінчив[5].
  • Ім'я Зачеславського В. Н. увіковічнено на обеліску бойової і трудової слави м. Хабаровськ.

Примітки

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. ЦАМО — фонд 33, оп. 686044, д. 2012, запись 19009879, стр. 1 (рос.)
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. ЦАМО — фонд 33, оп. 793756, д. 17, запись 150011420, стр. 429 (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
  5. МОУ ООШ № 23 г. Бикина (рос.)

Посилання

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.