Заяць Анатолій Антонович
Анато́лій Анто́нович За́яць (1908 — ?) — радянський воєначальник, генерал-майор авіації.
| Анатолій Антонович Заяць | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
20 червня 1908
Київ, Київська губернія, Російська імперія | |||||||||||
| Смерть | невідомо | |||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||||||||
| Роки служби | 1926—1964 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |
 Генерал-майор авіації | |||||||||||
| Війни / битви |
Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Життєпис
Народився в Києві. Українець. Член ВКП(б).
До лав РСЧА призваний 4 жовтня 1926 року Ніжинським РВК. Закінчив 2-гу Борисоглібську військову школу льотчиків Червоного повітряного флоту.
З 1939 року — командир ескадрильї 39-го легкобомбардувального авіаційного полку 10-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС Західного військового округу, капітан. У складі цього полку брав участь у вторгненні до Польщі та у радянсько-фінській війні.
Початок німецько-радянської війни зустрів на тій же посаді у 39-му швидкісному бомбардувальному авіаційному полку. З вересня 1941 року майор А. А. Заяць — заступник командира новосформованого 511-го бомбардувального авіаційного полку.
З липня 1942 року — заступник командира окремого авіаційного полку особливого призначення ВПС РСЧА, а з жовтня того ж року — заступник командира 2-ї окремої авіаційної дивізії особливого призначення ВПС РСЧА. На цій посаді у період з 29 січня по 15 лютого 1945 року підполковник А. А. Заяць був відповідальним командиром за забезпечення транспортною авіацією урядових завдань, пов'язаних з проведенням Кримської конференції глав трьох держав.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна (19.11.1951), тричі Червоного Прапора (20.01.1942, 05.11.1946, 30.12.1956), Кутузова 2-го ступеня (16.09.1945), двічі Вітчизняної війни 1-го ступеня (15.08.1944, 24.02.1945), двічі Червоної Зірки (19.05.1940, 03.11.1944) і медалями.
Твори
- Заяц А. А. Винтокрылы. — Москва: Молодая гвардия, 1957. (рос.)
Література
- Белов Н. Г. Буг в огне. — Мн.: Беларусь, 1977. (рос.)
- Поляков В. Е. Воздушные разведчики — глаза фронта. Хроника одного полка. 1941—1945. — М.: Центрполиграф, 2014. (рос.)