Заєць білий

Заєць білий[3][4], або біляк[3] (Lepus timidus) — представник роду Заєць (Lepus) з родини Зайцеві (Leporidae) ряду Зайцеподібні (Leporiformes). У ЧКУ (2021) має статус «вразливий».

Заєць білий[1]
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Зайцеві (Leporidae)
Рід: Заєць (Lepus)
Вид:
Заєць білий[1] (L. timidus)
Біноміальна назва
Lepus timidus
Linnaeus, 1758

Морфологічні ознаки

Тварина середнього розміру, за складом тіла нагадує кроля. Довжина тіла — 44-74 см, вага — 2,5-5,5 кг. Забарвлення влітку буро-сіре, взимку — чисто біле. Хвіст чисто сірий без чорної шерсті, кінчики вух чорні протягом всього року.

Заєць-біляк влітку

Поширення

Поширений в тундровій і лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії, Ірландії, в гірських районах Альп, на островах Сахалін та Хоккайдо. В Україні рідкісний звір, поширений в північній частині північних областей — в українському Поліссі.

Викопні рештки біляка знайдені в голоценових відкладах північної України, Західної Європи і Сибіру.

Особливості біології

Постійних укриттів не має, взимку для відпочинку влаштовує схованки у снігу. Живиться трав'янистими та деревно-чагарниковими (кора, молоді пагони, бруньки) рослинами. Початок гону в лютому — березні, вагітність триває ≈ 50 днів. Самка 1—3 рази на рік народжує по З—6 малят (зрячі, вкриті пухом і здатні відразу самостійно пересуватися). Линяє двічі на рік. Спостерігається різке коливання чисельності за роками. У літньому вбранні заєць білий дуже схожий на зайця-русака, але від останнього відрізняється білими короткими задніми лапками та вухами. Взимку стає повністю білим, лише кінці вух залишаються чорними. Вороги рись, лисиця, вовк, бездомні пси.

Підвиди

Використання та охорона

Заєць білий є одним з основних об'єктів полювання у північних країнах, особливо у тайговій та тундровій природних зонах. Заєць білий є об'єктом як спортивного полювання, так і хутрового промислу, зокрема у більшості районів РФ.

На межах свого поширення цей вид, як і більшість видів, має низьку чисельність і нестабільні місцеві популяції. Така ситуація, зокрема, склалася і в Україні, де вид представлений найбільш крайовими локальними популяціями в межах Центрального Полісся. У зв'язку з низькою чисельністю цей вид зайців занесено до Червоної книги України (2009).

Популяція в Україні

Поширення

В межах України зрідка трапляється в північній частині Полісся; до XIX століття водився також в Карпатах. Літом бурувато-сірий, зимою зовсім білий, лише кінчики вух чорні.

Чисельність

Дуже незначна. В 1978 р. відловлений у Кролевецькому р-ні, 1981 р. — Ямпільському, 1984 р. — Середино-Будському районах Сумської області. У 1991 р. на Київську хутрову базу надійшло 2 шкурки з Семенівського та Новгород-Сіверського р-нів Чернігівської області. По 1-2 шкурки зайця білого надходить раз на 4 — 5 років. Причини зміни чисельності не з'ясовані. Припускають, що зменшення кількості зайця білого пов'язане зі зміною ландшафтних умов, з настанням теплих, малосніжних зим, зміщенням ареалу виду на північ.

Цікаво

Американський білий заєць став об'єктом уваги еволюційних біологів. Через потепління терміни встановлення і танення снігового покриву та терміни весняної та осінньої линьок розбалансовані, через це навесні і восени зайці стають помітнішими для хижаків. Однак, як з'ясувалося, сезонні зрушення не призвели до зміни поведінки зайців, не згладжує цієї невідповідності і фенотипова пластичність. Пристосування зайців до зміни кліматичних умов відбувається тільки за рахунок природного відбору[5].

Література

Ресурси Інтернету

Виноски

  1. Hoffmann R. S., Smith A. T. Mammal Species of the World / D. E. Wilson, D. M. Reeder (eds). — 3rd edition. — Johns Hopkins University Press, 2005. — P. 204. — ISBN 0-801-88221-4.
  2. Lagomorph Specialist Group (2008). Lepus timidus: інформація на сайті МСОП(версія 3.1) (англ.) 2018-11-01
  3. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 175.
  4. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 133.
  5. Наймарк Е. Зайцы-беляки не заботятся о камуфляже
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.