Збільшений тризвук
Збільшений тризвук — тризвук, що складається з двох великих терцій, між крайніми звуками якого утворюється інтервал збільшеної квінти.[1]
Обернення
До складу збільшеного тризвуку та його обернень входять енгармонічно рівні інтервали: велика терція і зменшена кварта, що є оберненням збільшеної квінти.
Звернення | Назва акорду | Склад |
---|---|---|
Основний акорд | Збільшений тризвук | в. 3 + в. 3 |
Перше | Збільшений секстаккорд | в. 3 + зм. 4 |
Друге | Збільшений квартсекстаккорд | зм. 4 + в. 3 |
Опис
Збільшений тризвук включає дисонуючий інтервал, збільшену квінту, і є сильним дисонансом. Унаслідок дисонуючого і невизначеного характеру, збільшений тризвук і септакорди, що містяться в ньому, найчастіше розглядаються в теорії гармонії не як самостійні акорди, а як випадкові поєднання[2].
Збільшений тризвук знаходиться в гармонічному мінорі на III ступені і в гармонічному мажорі VI (зниженої) ступені, і розв'язується в мажорі - у тонічний квартсекстакорд, у мінорі — у тонічний секстакорд[3]:
Скорочене позначення збільшеного тризвуку — зб. 3⁄5. Збільшений тризвук є видозміненим акордом, утвореним за допомогою хроматичних прохідних нот, і походить від хроматичного підвищення квінтового тону в мажорному тризвуку або від зниження основи в мінорному тризвуку. Він може з'являтися під час гармонізації мелодії як прохідний акорд, але може використовуватися і самостійно, з'являючись після того ж самого тризвуку, в який розв'язується.
Енгармонізм збільшеного тризвуку
Збільшений тризвук і його обернення — збільшений секстакорд і збільшений квартсекстакорд — енгармонічно рівні. Усього можливі 4 розв'язання збільшеного тризвуку, але оскільки кожному з них відповідають ще два рівних співзвуччя, то всього можна отримати 12 розв'язань одного збільшеного тризвуку.
Енгармонізм збільшеного тризвуку слугує засобом для раптової модуляції, проте в чотириголосному складені застосовується рідко.
Список збільшених тризвуків
Акорд | Основний тон | Третій мажорний | П'ята збільшена |
---|---|---|---|
Caug | C | E | G♯ |
C♯aug | C♯ | E♯ (F) | G (A) |
D♭aug | D♭ | F | A |
Daug | D | F♯ | A♯ |
D♯aug | D♯ | F (G) | A (H) |
E♭aug | E♭ | G | H |
Eaug | E | G♯ | H♯ (C) |
Faug | F | A | C♯ |
F♯aug | F♯ | A♯ | C (D) |
G♭aug | G♭
B |
D | |
Gaug | G | H | D♯ |
G♯aug | G♯ | H♯ (C) | D (E) |
A♭aug | A♭ | C | E |
Aaug | A | C♯ | E♯ (F) |
A♯aug | A♯ | C (D) | E (F♯) |
Baug | B | D | F♯ |
Haug | H | D♯ | F (G) |
Примітки
- (Grigoriĭ), Fridkin, G. (1994). Prakticheskoe rukovodstvo po muzykalʹnoǐ gramote (вид. Pereizdanie). Moskva: Muzyka. ISBN 5714005927 Перевірте значення
|isbn=
(довідка). OCLC 221095731.(рос.) - Римский-Корсаков Н. Практический учебник гармонии / Под редакцией М. О. Штейнберга. — 16-е издание. Исправленное и дополненное. — М. : Государственное музыкальное издательство, 1937. — С. 11. — ISBN 978-5-397-00863-1.(рос.)
- Увеличенное трезвучие. Starvocal.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 26 червня 2018.(рос.)
Література
- Carl Friedrich Weitzmann. Der übermässige Dreiklang(нім.). — 1853.