Збільшений тризвук

Збільшений тризвук тризвук, що складається з двох великих терцій, між крайніми звуками якого утворюється інтервал збільшеної квінти.[1]

Обернення

До складу збільшеного тризвуку та його обернень входять енгармонічно рівні інтервали: велика терція і зменшена кварта, що є оберненням збільшеної квінти.

Приклад тризвуку від тоніки «до»
Звернення Назва акорду Склад
Основний акорд Збільшений тризвук в. 3 + в. 3
Перше Збільшений секстаккорд в. 3 + зм. 4
Друге Збільшений квартсекстаккорд зм. 4 + в. 3

Опис

Збільшений тризвук включає дисонуючий інтервал, збільшену квінту, і є сильним дисонансом. Унаслідок дисонуючого і невизначеного характеру, збільшений тризвук і септакорди, що містяться в ньому, найчастіше розглядаються в теорії гармонії не як самостійні акорди, а як випадкові поєднання[2].

Збільшений тризвук знаходиться в гармонічному мінорі на III ступені і в гармонічному мажорі VI (зниженої) ступені, і розв'язується в мажорі - у тонічний квартсекстакорд, у мінорі — у тонічний секстакорд[3]:

Збільшений тризвук із дозволом в гармонійному ля мінорі
Збільшений тризвук із дозволом у гармонічному до мажорі

Скорочене позначення збільшеного тризвуку зб. 35. Збільшений тризвук є видозміненим акордом, утвореним за допомогою хроматичних прохідних нот, і походить від хроматичного підвищення квінтового тону в мажорному тризвуку або від зниження основи в мінорному тризвуку. Він може з'являтися під час гармонізації мелодії як прохідний акорд, але може використовуватися і самостійно, з'являючись після того ж самого тризвуку, в який розв'язується.

Енгармонізм збільшеного тризвуку

Збільшений тризвук і його обернення — збільшений секстакорд і збільшений квартсекстакорд енгармонічно рівні. Усього можливі 4 розв'язання збільшеного тризвуку, але оскільки кожному з них відповідають ще два рівних співзвуччя, то всього можна отримати 12 розв'язань одного збільшеного тризвуку.

Енгармонізм збільшеного тризвуку слугує засобом для раптової модуляції, проте в чотириголосному складені застосовується рідко.

Список збільшених тризвуків

Акорд Основний тон Третій мажорний П'ята збільшена
Caug C E G
Caug C E (F) G (A)
Daug D F A
Daug D F A
Daug D F (G) A (H)
Eaug E G H
Eaug E G H (C)
Faug F A C
Faug F A C (D)
Gaug G

B

D
Gaug G H D
Gaug G H (C) D (E)
Aaug A C E
Aaug A C E (F)
Aaug A C (D) E (F)
Baug B D F
Haug H D F (G)

Примітки

  1. (Grigoriĭ), Fridkin, G. (1994). Prakticheskoe rukovodstvo po muzykalʹnoǐ gramote (вид. Pereizdanie). Moskva: Muzyka. ISBN 5714005927 Перевірте значення |isbn= (довідка). OCLC 221095731.(рос.)
  2. Римский-Корсаков Н. Практический учебник гармонии / Под редакцией М. О. Штейнберга. — 16-е издание. Исправленное и дополненное. — М. : Государственное музыкальное издательство, 1937. — С. 11. — ISBN 978-5-397-00863-1.(рос.)
  3. Увеличенное трезвучие. Starvocal.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 26 червня 2018.(рос.)

Література

  • Carl Friedrich Weitzmann. Der übermässige Dreiklang(нім.). — 1853.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.