Музичний інтервал

Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно — інтервал називається мелодичним, якщо одночасно — гармонічним. Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній — вершиною.

Класифікація інтервалів

У сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних щаблів, які він охоплює від його основи до вершини включно.

Інтервали мають дві величини — кількісну і якісну.Кількісна величина визначає, скільки щаблів охоплює інтервал. Якісна величина визначає, скільки тонів та півтонів містить інтервал.

Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, а поза межами октави — складеними:

Прості інтервали
кількість
щаблів
Назва
інтервалу
Кількість
тонів
1чиста Прима0
2мала Секунда0,5
велика Секунда1
3мала Терція1,5
велика Терція2
4чиста Кварта2,5
збільшена Кварта3
5зменшена Квінта3
чиста Квінта3,5
6мала Секста4
велика Секста4,5
7мала Септима5
велика Септима5,5
8чиста Октава6
Складені інтервали
кількість
щаблів
Назва
інтервалу
альтернативна
назва
9нонасекунда через октаву
10дециматерція через октаву
11ундецимакварта через октаву
12дуодецимаквінта через октаву
13терцдецимасекста через октаву
14квартдецимасептима через октаву
15квінтдецимаподвійна октава

В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервали можуть бути чистими (скорочене позначення — ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) або зменшеними (зм).

В акустичному відношенні розрізняють консонуючі інтервали та дисонуючі. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих — секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній — нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима — секунду, секста — терцію, а квінта — кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі — в великі, збільшені — в зменшені.

Проблеми темперації

Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще Піфагору, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення — 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у натуральному строї, проте як і піфагорійський стрій, натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-щаблевому звукоряді.

Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує рівномірно-темперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою , де x — кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот . Рівномірно-темперований стрій використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.

Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 щабля — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - цент, що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву — відповідно — на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:

кількість
півтонів
кількість
щаблів
звичайна
назва
Відношення частот
у натуральному строї
Значення у центах
рівномірна
темперація
натуральний
стрій
01чиста прима1:100
12мала секунда16:15100112
22велика секунда9:8200204
33мала терція6:5300316
43велика терція5:4400386
54чиста кварта4:3500498
64
5
збільшена кварта
зменшена квінта
45:32
64:45
600590
610
75чиста квінта3:2700702
86мала секста8:5800814
96велика секста5:3900884
107мала септима16:91000996
117велика септима15:811001088
121
8
чиста октава2:112001200

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.