Звірове
Зві́рове — село в Україні, у Покровському районі Донецької області. У селі мешкає 1037 людей.
село Звірове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район/міськрада | Покровський район |
Громада | Покровська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160210120041983 |
Облікова картка | Звірове |
Основні дані | |
Населення | 1037 |
Поштовий індекс | 85305 |
Телефонний код | +380 623 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°14′55″ пн. ш. 37°07′28″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
154 м |
Водойми | балка Сазонова |
Відстань до обласного центру |
84,2 км |
Відстань до районного центру |
7,5 км |
Найближча залізнична станція | Покровськ |
Відстань до залізничної станції |
7,4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85360, Донецька обл., Покровський р-н, с. Піщане, вул. Центральна, 5 |
Сільський голова | Величко Федорія Олександрівна |
Карта | |
Звірове | |
Звірове | |
Мапа | |
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 7 км і проходить автошляхом місцевого значення. Село постраждало внаслідок Геноциду-Голодомору українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.
Історія
На плані геренального межування Бахмутського повіту (1831 рік) у Сазоновій балці вже були вказані 2 безименні хутори - на південно-західній околиці сучасного Звірового та на схід від нього. Станом на 1854 рік, на лівому схилі Сазонової балки числилися: власницьке село Надєждіна (Комишуватка, Сазонова, - 13 дворів, 70 мешканців); власницький хутір Красногорівський (1 двір, 17 жителів). У Сазоновому знаходилася садиба власниці Лариної М.В. (відомості за 1886 рік). Правий схил балки Сазонова знаходився у власності громади села Гришине[1][2][3].
У 1899-1900 роках на правому схилі Сазонової балки проводили геологічну розвідку В.І.Хлопицький та І.П.Табурно. Були відкриті потужні поклади вугілля на землях села Гришине, у тому числі - по пласту g3 "Бахіревський". Перші шахти були закладені між балками Тернова і Глибокий Яр, серед яких слід зазначити шахту Табурно, з якої в 1901-1902 роках відвантажили 2,5 вагони вугілля. Шахта була передтечею капітального рудника Західно-Донецького кам'яновугільного товариства, який працював тут до середини 20-х років. У грудні 1917 року для потреб рудника тут було відкрито тупикову залізничну станцію Сазонове й під'їзну колію до станції Чунишине[4][5][6][7].
Станом на 1928 рік, на правому схилі Сазонової балки в районі сучасного Звірового числяться хутори Звєрєв № 1, Чинника і Костирі, а також селище Західно-Донецького рудника. Станом на 1937 рік тут числяться також хутір Батраки на правому схилі та хутір Андрієвський на лівому схилі балки Сазонова[8][9].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 1037 осіб, із них 86,98 % зазначили рідною мову українську, 12,05 % — російську, 0,19 % — молдовську та 0,1 % — білоруську мову[10].
Примітки
- Планы Генерального Межевания (ПГМ Бахмутский уезд).
- Список населённых мест Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1859.
- Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Том II. Бахмутский уезд. Екатеринослав. 1886.
- Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб.
- Ведомость № 14. Алфавитный список углеотправителей с показанием станций отправления и количества вагонов в 600 пудов, отправленных в 1902-1903 г. и 1901-1902 г. с сентября по сентябрь // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903.
- Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
- Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск.
- Шахты и рудники Донбасса. Карта Артёмовского округа (1928).
- Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua