Зелений Гай (Львівський район)
Зелений Гай — село в Україні, у Городоцькому районі Львівської області. Колишня назва — Угерці Винявські (до 1950 р.). Населення становить 343 особи. Орган місцевого самоврядування — Мильчицька сільська рада.
село Зелений Гай | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Городоцький район |
Рада | Мильчицька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA46060070180023080 |
Облікова картка | с. Зелений Гай |
Основні дані | |
Засноване | 1628 |
Населення | 343 |
Площа | 6,511 км² |
Густота населення | 52,68 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81531[1] |
Телефонний код | +380 3231 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′49″ пн. ш. 23°26′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
291 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81531, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Мильчиці |
Карта | |
Зелений Гай | |
Зелений Гай | |
Мапа | |
Історія
В селі є дерев'яна церква Вознесення Господнього, вперше згадується у 1578 р. У 1673 р. парафія отримала акт створення («ерекційний»). У 1903—1904 pp. коштом громади і дідича села Михайла Малецького збудована за проектом Василя Нагірного на місці давнішої дерев'яна церква Вознесення Господнього[2]. Тим зруйнував плани поляків збудувати тут костьол і в цей спосіб спольщити Угерці, як це було зроблено із сусіднім селом Мильчиці. Михайло Малецький побудував також захоронку для дітей, спровадив чотирьох монашок (сестра-служебниця, учителька, фельдшер і агроном), виділивши їм значний шмат поля. Помираючи, заповів маєток в Угерцях товариству “Просвіта”. На базі маєтку (директор Антін Андрійович Гап’як) “Просвіта” відкрила господарську школу. У 30-х роках товариство розпродало маєток шляхом парцеляції, щоб покрити видавничі борги.
Населення
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 343 особи[3].
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район
- Церква Вознесення Господнього. 1903. с. Угерці Винявські. decerkva.org.ua. Процитовано 3 червня 2014.
- Облікова картка с. Зелений Гай. ВРУ. Процитовано 14 травня 2014.
Джерела
- Uherce Wieniawskie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 752. (пол.).— S. 752. (пол.)