Зелікін Самарій Маркович
Зелікін Самарій Маркович (нар. 18 березня 1931, с. Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Луганська область — пом. 23 грудня 2007) — радянський і російський режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв Росії (1998). Дійсний член Міжнародної академії телебачення та радіо.
Зелікін Самарій Маркович | |
---|---|
Дата народження | 18 березня 1931 |
Місце народження | Лисичанськ, Українська СРР, СРСР |
Дата смерті | 23 грудня 2007 (76 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Громадянство |
СРСР Росія |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Професія | кінорежисер |
Членство | Спілка кінематографістів СРСР |
Нагороди |
Життєпис
Закінчив факультет журналістики Харківського університету (1953).
На Харківській студії телебачення створив фільми:
- «У наших друзів моряків» (1958),
- «Книга дружби» (1959),
- «Слово про Україну» (1961),
- «За законами нашого завтра» (1965),
- «Тореадори з Васюківки»,
- «Живе людина на околиці» (1966),
- «Революція продовжується» (1967),
- «Шинов та інші» (1967).
Згодом переїхав до Москви.
Створив близько 70 документальних фільмів, лауреат низки міжнародних фестивалів. Його стрічки — «Труды и дни Терентия Мальцева», «Семейный круг», «Эвакуация», «Человек меняет кожу» — взірці теледокументалістики. Фахівці називають Самарія Зелікіна класиком радянського документального кіно[1][2].
Відзнаки
- Приз «Орльонок» ЦК ВЛКСМ за фільм «Фотографія на пам'ять»
- Лауреат премії Ленінського комсомолу (1978) за фільм «Звичайний космос»
- Заслужений діяч мистецтв Росії (1998)
Примітки
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.