Землекоп короткодзьобий

Землекоп короткодзьобий[2] (Geositta antarctica) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Аргентині і Чилі.

?

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	Землекоп (Geositta)
Вид:	Землекоп короткодзьобий

Біноміальна назва

Geositta antarctica
Landbeck, 1880

Ареал поширення виду Зимування Гніздування

Посилання

Вікісховище:	Geositta antarctica
Віківиди:	Geositta antarctica
EOL:	918423
ITIS:	560225
МСОП:	22702000
NCBI:	307064

Опис

Довжина птаха становить 15-16 см, вага 34-40 г[4]. Забарвлення переважно світле, коричнювате, нижня частина тіла світліша. Хвіст чорний з білими краями. Дзьоб темний, знизу біля основи світліший[5].

Поширення і екологія

Короткодзьобі землекопи гніздяться на півдні Аргентини (від Санта-Крусу до Вогняної Землі) та на півдні Чилі (Магальянес). Взимку вони мігрують на північ до Мендоси. Короткодзьобі землекопи живуть в степах та на луках Патагонії, віддають перевагу більш посушливим районам. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря, поодинці або парами. Живляться комахами, яких шукають на землі[6]. Гніздо чашоподібне, зроблене з трави, розміщується в норі[7]. В кладці 3 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). Geositta antarctica.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 січня 2022.
Dunning, John Barnard; CRC Handbook of Avian Body Masses; p. 249. ISBN 9781420064445
Ridgely, Robert S. and Tudor, Guy; The Birds of South America: Vol. II, The Suboscine Passerines, pp. 27–28 ISBN 0292770634
Ridgely, Robert S. and Tudor, Guy; Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines; pp. 263–264. ISBN 9780292717480
Zykówsky, Krzystof; Prum, Rochard O. (1999). Phylogenetic Analysis of the Nest Architecture of Neotropical Ovenbirds (Furnariidae). The Auk 116 (4): 891–911. JSTOR 4089670. doi:10.2307/4089670.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Geositta antarctica.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 січня 2022.

[4] Dunning, John Barnard; CRC Handbook of Avian Body Masses; p. 249. ISBN 9781420064445

[birds1-5] Ridgely, Robert S. and Tudor, Guy; The Birds of South America: Vol. II, The Suboscine Passerines, pp. 27–28 ISBN 0292770634

[6] Ridgely, Robert S. and Tudor, Guy; Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines; pp. 263–264. ISBN 9780292717480

[7] Zykówsky, Krzystof; Prum, Rochard O. (1999). Phylogenetic Analysis of the Nest Architecture of Neotropical Ovenbirds (Furnariidae). The Auk 116 (4): 891–911. JSTOR 4089670. doi:10.2307/4089670.