Мендоса (провінція)

Мендоса умовно поділяється на три природні зони:

• Анди на заході, які поділяють на такі зони:
  • Головна Кордильєра на кордоні з Чилі, де знаходиться найвища точка Америки гора Аконкагуа (6962 м)
  • Кордильєра-Фронталь висотою 5000-6000 м на сході від Головної
  • Прекордильєра з найвищою точкою 3452 м
• посушливі рівнини на сході
• плато, гори і вулкани (близько 800) на півдні, найвища точка 3860 м

Майже уся територія провінції знаходиться на висоті понад 1000 м над рівнем моря.

У низовинах клімат напіварідний континентальний, у горах — гірський. Середня температура січня 24 °C, липня — 6 °C. Середня річна кількість опадів 250 мм. У горах часті снігопади і град[4]. Серед вітрів переважає Сонда.

Найважливіші річки провінції: Десагвадеро, Мендоса, Тунуян, Діаманте й Атуель. На цих річках збудовано велику кількість ГЕС, які дають електроенергію містам Аргентини. Найбільшими озерами Мендоси є Діаманте, Льянканело, Гванакаче, Негра, Орконес.

• 
  Гора Аконкагуа
• 
  Анди з національної траси №7
• 
  Природа біля міста Мендоса
• 
  Серро-Маріо-Ардіто

Прапор Війська Анд

Мендоса у 1860 році

До приходу європейців територія, де зараз знаходиться провінція Мендоса, була заселена індіанцями пуельче, уарпе і мапуче.

Першим іспанцем, який досяг цих земель, був Франсіско де Вільягра 1551 року. Перше місто було засноване 2 березня 1561 року капітаном Педро дель Кастільйо під назвою Мендоса-дель-Нуево-Вальє-де-Ла-Ріоха. Місто згодом стало столицею Мендоси. Мендоса на той час входила до регіону Куйо у складу генерал-капітанства Чилі, залежного від віце-королівства Перу.

Зі створенням віце-королівства Ріо-де-ла-Плата 1776 року регіон Куйо перейшов під його юрисдикцію. Королівським указом від 29 липня 1782 року Куйо (і Мендоса у його складі) був приєднаний до інтендантства Кордова-де-Тукуман.

1810 року влада Мендоси спочатку скептично поставилася до Травневої революції, але 25 червня відправила свого депутата до новоствореного парламенту.

29 листопада 1813 року від Кордови-де-Тукуман було від'єднано інтендантство Куйо, до складу якого увійшла територія сучасних провінцій Мендоса, Сан-Луїс і Сан-Хуан. Першим його губернатором став Флоренсіо Террада.

1814 року губернатором Куйо став Хосе де Сан-Мартін. На цій посаді він організував Військо Анд, яке брало участь у війні за незалежність Чилі і Перу. Для підтримки війська було організовано розвинену інфраструктуру у провінції, створено заводи і збільшено сільськогосподарські угіддя.

1 березня 1820 року Куйо було розділене на провінції Мендоса, Сан-Луїс і Сан-Хуан.

1853 року Мендоса ратифікувала конституцію Аргентини. 14 грудня 1854 року Мендоса першою серед аргентинських провінцій затвердила власну конституцію.

1861 року столиця провінції Мендоса була знищена землетрусом, а згодом була відбудована на відстані у кілометр на південний схід.

Після кампанії завоювання пустелі 1880 року під владу Мендоси перейшли також землі, що зараз розташовані на півдні провінції.

1885 року до Мендоси було проведено залізницю.

1966 року були законодавчо встановлені кордони між провінціями Сан-Хуан і Мендоса[5].

Виноградники Мендоси

Курорт Лас-Леньяс

Основою економіки провінції є виноробство, яке розвивається у цьому регіоні з 1598 року. Мендоса є одним з найбільших виробників вина в Аргентині і восьмим у світі[6], на неї припадає 94,13% національного виробництва винограду[7].

Крім цього, Мендоса є великим виробником маслин, на неї припадає 52% національного врожаю цієї культури. Також у провінції вирощують помідори, картоплю і цибулю. Велику площу займають фруктові сади, де вирощують черешні, вишні, абрикоси, сливи, айву, горіхи, персики, яблука і груші.

Основою гірничодобувної промисловості Мендоси є нафтовидобуток. На провінцію припадає 14,1% національного видобутку нафти. Іншими важливими корисними копалинами провінції є уран, залізо, марганець, тальк, бентоніт, вапняк.

Основними галузями промисловості Мендоси є нафтопереробка[8], харчова промисловість, металокераміка.

Провінція Мендоса є одним з туристичних центрів Аргентини. Туристичними принадами провінції є винарні, історичні місця, пов'язані з діяльністю Хосе де Сан-Мартіна, гори.

Провінція Мендоса поділяється на 18 департаментів, межі яких також збігаються з муніципалітетами. Кожен департамент поділяється на райони, окрім столичного, який складається з секцій.

Департамент	Адміністративний центр	Рік створення	Населення (2010)[11]!! Площа (км²)	Районів	Мапа
Хенераль-Альвеар	Хенераль-Альвеар	1914	46.156	14.448	4
Годой-Крус	Годой-Крус	1855	189.578	75	5
Гваймальєн	Вілья-Нуева	1858	280.880	164	20
Хунін	Хунін	1859	37.807	263	10
Ла-Пас	Ла-Пас	1850	9.867	7.105	6
Лас-Ерас	Лас-Ерас	1871	203.507	8.955	15
Лавальє	Вілья-Тулумая	1853	35.895	10.212	20
Лухан-де-Куйо	Лухан-де-Куйо	1855	124.418	4.847	14
Майпу	Майпу	1858	172.861	617	12
Маларгуе	Маларгуе	1950	28.887	41.317	5
Столичний	Мендоса	1561	114.822	57	12
Рівадавія	Рівадавія	1884	56.269	2.141	13
Сан-Карлос	Вілья-Сан-Карлос	1772	32.683	11.578	6
Сан-Мартін	Сан-Мартін	1816	118.561	1.504	15
Сан-Рафаель	Сан-Рафаель	1805	191.323	31.235	18
Санта-Роса	Санта-Роса	1884	16.099	8.510	5
Тунуян	Тунуян	1880	49.132	3.317	12
Тупунгато	Тупунгато	1858	32.865	2.485	13

• Офіційний сайт уряду провінції
• Туристична інформація
• Статистичні дані
• Конституція провінції