Зерносховище
Зерносховище — будівля або споруда для зберігання зерна. 3ерносховище має відповідати таким вимогам[1]:
- Надійно зберігати зерно, захищаючи його від різних видів впливу:
- атмосферних опадів;
- ґрунтових і поверхневих вод;
- гризунів, птахів та інших шкідників зерна і зернопродуктів.
- Бути зручним для завантаження і вивантаження зерна і контролю за його станом.
Зерносховища будують або недалеко від місць переробки зерна (млини, заводи), або поблизу транспортних вузлів (морські та річкові порти, залізничні вузли)[1].
Як перші примітивні зерносховища використовували ями, викопані в землі. Стародавні греки для зберігання зерна використовували великі керамічні посудини — піфоси[2].
Проблеми будівництва та експлуатації зерносховищ і донині залишаються актуальними в країнах, де втрати зерна під час зберігання можуть досягати 10 %[3].
Класифікація зерносховищ
За типом ємностей для зберігання зерна розрізняють підлогові, засікові і силосні зерносховища. Підлогові і засікові також іменуються зерноскладами або коморами[1].
- У підлогових зерносховищах великі маси однорідного зерна зберігаються безпосередньо на підлозі. Подібний вид — бунтові майданчики, на яких розсипане зерно зберігається під навісом або укриттям із постеленого зверху матеріалу (зазвичай брезенту або полімерної плівки).
- Засікові (бункерні) зерносховища являють собою або склади, розділені перегородками на окремі відсіки — засіки, або склади з бункерами, які мають похилі або конусні днища. У таких зерносховищах зберігають дрібні партії зерна різних культур і сортів. Крім того, деякі види насіння (соняшник, рицина, гірчиця) вимагають зберігання тільки у вентильованих насипах невеликої висоти.
- Силосні зерносховища (зернові елеватори) являють собою високі силоси — ємності, круглі або прямокутні в плані, з днищами конічної форми. Зерносховища цього типу є найдосконалішими, оскільки дозволяють повністю механізувати процес завантаження і вивантаження зерна.
Див. також
Примітки
- Зернохранилище // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2.
- Блаватский В. Д. Обработка и хранение продуктов сельского хозяйства // Земледелие в античных государствах Северного Причерноморья. — М. : Издательство АН СССР, 1953. — С. 129—135.
- В. Б. Фейденгольд. Зернохранилище // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2008. — Т. 10. Железное дерево — Излучение. — С. 467—468. — ISBN 978-5-85270-341-5. (рос.)
Література
- Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич (2002). Зберігання і переробка продукції рослинництва. Мета. Процитовано 31 січня 2021.
- Зернохранилище // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2.
- Зернохранилище / В. Б. Фейденгольд // Железное дерево — Излучение [Электронный ресурс]. — 2008. — С. 467—468. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 10). — ISBN 978-5-85270-341-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.