Зигмунд Анчок

Зигмунд Юзеф Анчок (пол. Zygmunt Józef Anczok; нар. 14 березня 1946, Люблінець, Польща) польський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Гравець збірної Польщі, олімпієць.

Зигмунд Анчок
Зигмунд Анчок
Особисті дані
Повне ім'я Зигмунд Юзеф Анчок
Народження 14 березня 1946(1946-03-14)[1] (75 років)
  Люблінець, Люблінецький повіт, Сілезьке воєводство
Зріст 177 см
Вага 79 кг
Громадянство  Польща
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1959—1963 «Спарта» (Люблінець)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1963—1971 «Полонія» (Б) 194(0)
1971—1974 «Гурнік» (З) 38(0)
1975 «Вісла» (Чикаго) ?(?)
1975—1976 «Чикаго Кац» ?(?)
1977—1979 «Скейд» 14+(0+)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1965—1973  Польща 48 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
«Спарта» (Люблінець)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Зигмунд Анчок розпочав футбольну кар'єру в 1959 році в клубі «Спарта» (Люблінець), в якому виступав до 1963 року. Потім перейшов у «Полонію» (Битом), з якою досяг у своїй кар'єрі найбільшого успіху в національних та міжнародних змаганнях: у сезоні 1964/65 років виграв Кубок Карла Раппана та Кубок Америки, двічі завоював бронзові медалі Екстракляси (1966, 1969), а в 1966 році отримав звання Гравець року за результатами опитування в катовіцькому журналі «Спорт»[2]. У «Полонії» (Битом) виступав до 1971 року і провів за команду 194 поєдинки в польському чемпіонаті.

Після цього Анчок став гравцем тодішнього чемпіона Польщі та володаря кубку Польщі «Гурніка» (Забже), з яким захистив золотий дубль у сезоні 1971/72 років, а також віце-чемпіонство Польщі в сезоні 1973/74 років. У футболці «Гурніка» виступав до 1974 року, за цей час у чемпіонаті Польщі провів 38 матчів, загалом же у вищому дивізіоні польського чемпіонату зіграв 232 поєдинки.

У 1975 році виїхав до Чикаго, де виступав у місцевих клубах «Вісла Чикаго» (1975) та «Чикаго Катц» (1975—1976). У 1977 році повернувся до Європи, де став гравцем норвезького клубу Першого дивізіону «Скейд» (Осло), в якому став першим польським футболістом, а в 1979 році у віці 33-х років завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра в збірній

Зигмунд Анчок виступав у збірній Польщі з 1965 по 1973 рік і зіграв 48 матчів. Дебютував за збірну 13 жовтня 1965 року на Гемпден-Парк в Глазго в кваліфікації Чемпіонату світу 1966 року проти Шотландії, який завершився перемогою «червоно-білих» з рахунком 2:1. Сильними сторонами Анчока була неймовірною витривалість та швидкість, він часто брав участь в атаках збірної і не обмежувався оборонними завданнями, а свідченням майстерності Анчока в національній збірній були виступи під час турне по Південній Америці в травні 1966 року, де він протистояв відомими бразильськими нападника Пеле і Гаррінчею в матчі з національною збірною Бразилії (поразка 1:4 та 1:2) та нічийний поєдинок (1:1) проти збірної Аргентини в Буенос-Айресі.

27 травня 1971 року в Москві брав участь у прощальному матчі відомого радянського воротаря Лева Яшина в команді зірок ФІФА разом з Влодзімежом Любанським.

Під час олімпійського турніру в Мюнхені був основним гравцем команди на чолі з Казімєжом Гурським і зіграв в усіх семи поєдинках, включаючи фінальний поєдинок 10 вересня 1972 року на Олімпійському стадіоні в Мюнхені, де польська команда виграла з рахунком 2:1 у чинних олімпійських чемпіонів збірної Угорщини, завдяки чому вперше в історії стала олімпійськими чемпіонами. У вересні 1972 року отримав Золоту відзнаку ПЗПН[3]. Після цього кар'єру Зигмунда перервали численні травми, у тому числі перелом кісток плеснової кістки, які поїздці на чемпіонат світу 1974 у ФРН, внаслідок чого свій останній поєдинок у збірній Польщі зіграв на Нініан Парк у Кардіффі в кваліфікації чемпіонату світу 1974 року зі збірною Уельсу, де «біло-червоні» програли з рахунком 0:2.

По завершенні кар'єри

По завершенні кар'єри футболіста працював тренером у рідному клубі «Спарта» (Люблінець), але численні проблеми зі здоров'ям змусили Анчока змінити професію. Деякий період часу працював таксистом. У 2006—2010 роках працював радником міста Люблінець.

З 2014 року член Клубу видатних гравців збірної[4].

Статистика

У збірній

Національна збірнаРікМатчіГоли
 Польща
196530
196690
196750
196810
196980
197070
197150
197280
197320
Усього480

Досягнення

«Полонія» (Битом)
  • Кубок Америки
    • Володар (1): 1965
«Гурнік» (Забже)
Збірна
Індивідуальні
  • Гравець роки за опитуванням катовіцького журналу «Спорт» (1): 1966

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Najlepszy lewy obrońca w historii polskiej piłki (пол.). pzpn.pl. 10 червня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.
  3. Sport. 10 września — Dniem Polskiego Piłkarza
  4. Nowi członkowie Klubu Wybitnego Reprezentanta (пол.). pzpn.pl. 14 жовтня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.