Золотарьов Анатолій Іванович

Верховна рада України
	2 скликання

Анатолій Іванович Золотарьов
Народився	1 липня 1934; село Годунівка
Помер	15 травня 2006 (71 рік); Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Київський політехнічний інститут (1958)
Посада	Народний депутат України[1]
У шлюбі з	Олена Миколаївна
Діти	син Вадим

Анато́лій Іва́нович Золотарьо́в (нар. 1 липня 1934(19340701), село Годунівка — 15 травня 2006) — останній міністр промисловості будівельних матеріалів УРСР, заслужений працівник промисловості України, народний депутат України 2-го скликання.

Життєпис

Народився 1 липня 1934 (село Годунівка, Глухівський район, Сумська область) в родині службовців; українець; дружина Олена Миколаївна (1935) — викладач педагогічного училища; син Вадим (1961) — старший науковий працівник Харківського інституту радіоелектроніки НАН України.

Освіта: Київський політехнічний інститут (1958), гірничій інженер.

Народний депутат України 2-го скликання з серпня 1994 (2-й тур), Лебединський виборчій округ № 352 Сумська область, висунутий трудовим колективом. Член Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Член групи «Незалежні». 3 вересня 1996 — Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата[2].

З 1958 — гірничій майстер шахти «Кочегарка», Донецька область.
1959—1962 — начальник цеху, головний інженер Заруцького вапняного заводу, Сумська область.
З 1962 — начальник Харківського цегельного заводу «Комсомолець».
1964 — начальник кам'яно-щебеневого заводу в селі Підстепне Дніпропетровській області.
З 1965 — директор Харківського цегельного заводу «Комсомолець».
З 1968 — керівник тресту «Харківбудматеріали».
З січня 1976 — генеральний директор об'єднання «Харківбудматеріали».
З липня 1979 — директор Харківського плиткового заводу.
З квітня 1986 — заступник Міністра промисловості будівельних матеріалів УРСР, з липня 1990 до ліквідації посади — Міністр.
липень 1991-21 лютого 2000 — голова Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів (Укрбудматеріали)[3].

Помер в травні 2006.

Нагороди

Заслужений працівник промисловості України (червень 1994)[4].
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1984).
Орден Трудового Червоного Прапора (1986).
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (лютий 2000)[5].

Державний службовець 1-го рангу (червень 1994)[6].

Примітки

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
Постанова Верховної Ради України від 3 вересня 1996 року № 344/96-ВР «Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України Дурдинця В.В., Золотарьова А.І. та Устича С.І.»
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2000 року № 380 «Про звільнення Золотарьова А.І. з посади голови Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів».
Указ Президента України від 29 червня 1994 року № 337/94 «Про присвоєння Золотарьову А.І. почесного звання "Заслужений працівник промисловості України"»
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2000 року № 379 «Про нагородження Золотарьова А.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
Указ Президента України від 18 червня 1994 року № 316/94 «Про присвоєння рангів державного службовця»

Джерело

Золотарьов Анатолій Іванович на іменці ВР України
В. А. Золотарьов. Золотарьов Анатолій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2

[2] Постанова Верховної Ради України від 3 вересня 1996 року № 344/96-ВР «Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України Дурдинця В.В., Золотарьова А.І. та Устича С.І.»

[3] Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2000 року № 380 «Про звільнення Золотарьова А.І. з посади голови Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів».

[4] Указ Президента України від 29 червня 1994 року № 337/94 «Про присвоєння Золотарьову А.І. почесного звання "Заслужений працівник промисловості України"»

[5] Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2000 року № 379 «Про нагородження Золотарьова А.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

[6] Указ Президента України від 18 червня 1994 року № 316/94 «Про присвоєння рангів державного службовця»