Золототисячник тонкоцвітий

Золототисячник тонкоцвітий[1], золототисячник тонкоквітковий[2] (Centaurium tenuiflorum) — вид рослин родини тирличеві (Gentianaceae), поширений на заході Азії, на півдні й заході Європи, на півночі Африки.

Золототисячник тонкоцвітий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Тирличеві (Gentianaceae)
Рід: Золототисячник (Centaurium)
Вид:
Золототисячник тонкоцвітий (C. tenuiflorum)
Біноміальна назва
Centaurium tenuiflorum
(Hoffmanns. & Link) Fritsch, 1907

Опис

Однорічна, гола, зелена трава 15–50 см заввишки. Стебло густо розгалужене від основи або посередині, жорстке. Листки нижче першого розгалуження стебла розташовані густо, налягають один на одного. Прикореневі листки еліптично-ланцетні, яйцюваті. Стеблові листки від яйцюватих до еліптичних, збільшуються вгору. Суцвіття щільні, рідше 1-квіткові. Трубка віночка перед відгином дуже тонка. Коробочка 8–12 × 2.5–5.0 мм. Насіння численне, сітчасте, дрібне[2][3][4].

Виділяють два підвиди[3]:

  • частки віночка 4–9 мм, цілісні, від темно-рожевого до пурпурного кольору — tenuiflorum;
  • частки віночка 2–3 мм, вирізані на верхівці, блідо-рожеві — acutiflorum.

Поширення

Вид поширений на заході Азії, на півдні й заході Європи, на півночі Африки; інтродукований в Австралії й Новій Зеландії[5][6][7].

В Україні вид зростає на вологих приморських пісках — у Степовому Криму (ок. Євпаторії), у передгір'ях і на ПБК, зрідка[2].

Примітки
  1. Centaurium tenuiflorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 257.
  3. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 22.01.2021. (англ.)
  4. Flora of Pakistan @ efloras.org. Процитовано 22.01.2021. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 22.01.2021. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 22.01.2021. (англ.)
  7. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.01.2021. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.