Зушиці
Зушиці — село в Україні, у Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення - 181 особа. Орган місцевого самоврядування - Повітненська сільська рада.
село Зушиці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Львівський район |
Громада | Городоцька міська ОТГ |
Облікова картка | с. Зушиці |
Основні дані | |
Населення | 181 |
Площа | 4,99 км² |
Густота населення | 36,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81511[1] |
Телефонний код | +380 3231 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°50′43″ пн. ш. 23°42′20″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81512, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Повітно |
Карта | |
Зушиці | |
Зушиці | |
Мапа | |
Історія
31 серпня 1375 року титулярний «Король Русі» Владислав Опольчик в Городку[2] видав грамоту, згідно з якою Лимбірд зі Здушиць (Дзушиць) (лат. Lymbirdus de Dzuschicze)[3] отримував село у постійне володіння (також село Освицю(і)).[4]
23 серпня 1448 р. король Казимир IV Яґеллончик, перебуваючи в селі Козлів, видав грамоту стосовно надання маґдебурзького права селу Зушиці (або Дзушиці; записана Яном з Конєцполя — королівським канцеляристом) Згідно з нею, війтом села ставав Петро Дзік (пол. Piotr Dzik, лат.Nobili Petro Dzyk), якому й доручалось це завдання.[5]
На 01.01.1939 в селі проживало 460 мешканців, з них 360 українців-грекокатоликів, 95 українців-латинників, 5 поляків[6]. У роки визвольної боротьби в селі діяла боївка «Крука».[7]
Джерела
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.)
- Облікова картка с. Зушиці на сайті ВРУ
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 8
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) c. 7
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 7—9
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 133—135
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
- Скорий: спогади 92-річного зв’язкового УПА, засланого під сибірську тайгу