Зязюн Іван Андрійович

Зязю́н Іва́н Андрі́йович (3 березня 1938, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 28 серпня 2014, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область) — директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор.

Зязюн Іван Андрійович
Зязюн Іван Андрійович
1-й Міністр освіти і науки України
3 серпня 1990 — травень 1992
Президент Леонід Кравчук
Прем'єр-міністр Вітольд Фокін
Попередник -
Наступник Таланчук Петро Михайлович
Народився 3 березня 1938(1938-03-03)
Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 29 серпня 2014(2014-08-29) (76 років)
Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна
Відомий як психолог
Місце роботи Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка, Міністерство освіти і науки України і Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Громадянство  Україна
Національність українець
Освіта Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (червень 1964)
Рідня батько — Зязюн Андрій Володимирович (1913—1992),
мати — Зязюн Варвара Микитівна (1918)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «Ветеран праці»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Біографія

Народився 3 березня 1938 року в селі Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області в родині колгоспників.

Закінчивши із відзнакою семирічну Пашківську (1952) та середню Галицьку загальноосвітні школи, у 1955 р. розпочав свою трудову діяльність на посаді завідувача сільського клубу.

Помер 28 серпня 2014 року.

Похований на цвинтарі с. Пашківка, Ніжинського району Чернігівської області[2].

Звання і нагороди

Доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України.

Плідну працю відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України — Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998)[3], ІІ ступеня (2003)[4], І ступеня (2008)[5], орденом «Дружби народів» (1981), медаллю «Антона Макаренка» (1986), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003)[6].

Праці

Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000)[7].

Примітки
  1. Верховна Рада УРСР Постанова від 03.08.1990 № 146-XII «Про призначення тов. Зязюна І. А. Міністром народної освіти Української РСР»
  2. Відійшов у вічність Учитель вчителів – Іван Андрійович Зязюн. http://naps.gov.ua/ua/. Національна академія педагогічних наук України. 14:46 29.8.2014. Процитовано 31 серпня 2014.
  3. Президент України Указ від 16.02.1998 № 121/98 «Про відзначення нагородами України працівників педагогічної науки»
  4. Президент України Указ від 01.03.2003 № 179/2003 «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  5. Президент України Указ від 01.10.2008 № 879/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників освіти»
  6. Кабінет Міністрів України Постанова від 03.03.2003 № 275 «Про нагородження Зязюна І. А. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
  7. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. 194.44.28.246. Процитовано 14 листопада 2019.

Джерела
Попередник: 1-й Міністр освіти і науки України
3 серпня 1990 — травень 1992		 Наступник:

 Таланчук Петро Михайлович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.