Зія Ґокальп

Зія Ґокальп (тур. Ziya Gökalp, нар. 23 березня 1876(18760323), Чермик, Туреччина — пом. 25 жовтня 1924(19241025), Стамбул, Туреччина) — псевдонім Мехмеда Зії (Mehmed Ziya) — турецький письменник, поет, соціолог і політичний діяч туркменського походження.

Зія Ґокальп
тур. Ziya Gökalp
Народився 23 березня 1876(1876-03-23)[1][2]
Діярбакир, Туреччина або Çermikd, Діярбакир, Туреччина
Помер 25 жовтня 1924(1924-10-25)[1][2] (48 років)
Стамбул, Туреччина
Поховання Чемберліташ
Країна  Османська імперія
 Туреччина
Діяльність соціолог, письменник, політик, науковець, викладач університету, тюрколог, поет, філософ
Alma mater Стамбульський університет
Мова творів турецька
Magnum opus Türkçülüğün Esaslarıd, Altın Işıkd і Muasırlaşmakd
Партія Committee of Union and Progressd
 Зія Ґокальп у Вікісховищі

Біографія

Після революції младотурків в 1908 році Мехмед Зія приймає ім'я Gökalp («небесний герой»).

В 1908 році очолив Діярбакирське відділення партії «Єднання і прогрес», а в 1909 р, переїхавши до Салонік, був обраний до Центрального комітету партії. Видавав в Салоніках журнали Genç Kalemler (Молоді письменники) і Yeni Felsefe Mecmuası (Збірник нової філософії). Дав путівку в життя відомому згодом журналісту і соціологу Ахмету Еміну.

У 1912 повернувся в Стамбул, де став першим професором соціології університету Дар-уль-Фунун. У цей час він познайомився з інтелектуалами з Казані, Закавказзя і Криму — і став провідним ідеологом пантюркізма, намагався обґрунтувати необхідність об'єднання під егідою Туреччини всіх тюркомовних народів і навіть народів всієї угро-фінської групи в єдину мега-державу «Туран». На той час шовіністичні та мегаломанськими установки младотурків стали очевидними.

У 1913 році Зія Ґокальп став заступником міністра внутрішніх справ Талаат-паші. У 1914 році Зія заявив, що саме турок є тією «надлюдиною», про яку мріяв Ніцше. Відносно ісламу Зія висловлювався в тому сенсі, що його догми перешкоджають прогресу турецького суспільства. Однак офіційно ніколи не позиціонував себе атеїстом.
В області геополітики, маючи далекосяжні задуми по Кавказу, Криму і Туркестану, Талаат і Ґокальп брали участь в розробці військово-політичного проекту «Туран Йолу» (Дорога в Туран). Зія Ґокальп розділяє з Талаат-пашою відповідальність за депортацію і геноцид вірменського населення.

У 1919 Зія Ґокальп був висланий британськими окупаційними властями зі Стамбула на Мальту, де провів два роки. Після повернення в Туреччину приєднався до кемалістів.

З 1923 — депутат турецького парламенту від Діярбакира. Входив до Великих національних зборів Туреччини.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.