Йоганнес-Роберт Бехер
| Бехер Йоганнес-Роберт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Johannes Robert Becher | ||||
 Йоганнес Бехер у бронзі в Панков парку Берліна, роботи Ф. Кремера | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Johannes Robert Becher | |||
| Народився |
22 травня 1891 Німеччина, Мюнхен | |||
| Помер |
11 жовтня 1958 (67 років) Німеччина, Берлін | |||
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd | |||
| Країна |
НДР.svg.png.webp){kind=small} Веймарська республіка.svg.png.webp){kind=small} Німецька імперія | |||
| Місце проживання |
Ташкент Москва Москва Берлін | |||
| Діяльність | поет, прозаїк | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Членство | Академія мистецтва НДРd, National Committee for a Free Germanyd, Central Committee of the Socialist Unity Party of Germanyd і Association of Proletarian-Revolutionary Authorsd | |||
| Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини, Комуністична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини | |||
| У шлюбі з | Lilly Becherd | |||
| Нагороди |
 Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР) | |||
| Премії | Сталінська премія, 1952 | |||
|
| ||||
 Йоганнес-Роберт Бехер у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Йоганнес-Роберт Бехер (нім. Johannes Robert Becher; 22 травня 1891, Мюнхен — 11 жовтня 1958, Берлін) — німецький поет, культурний і політичний діяч НДР. Автор тексту державного гімну НДР.
Життєпис
Ранні збірки поезій позначені впливом експресіонізму («Занепад і тріумф», 1914; «До Європи», 1910; «В ім'я бога», 1921, та ін.). На той час він виступав проти війни, вітав проголошення Радянської республіки.
У 1918 році вступив в організацію «Спартак», у 1920 — до комуністичної партії. У поемах «Біля труни Леніна» (1924), збірках поезій «Труп на троні» (1925) і «Голодне місто» (1927) викривав буржуазну суть Веймарської республіки, закликав до революції. Написав антимілітаристські романи «Люїзит» і «Банкір на полі битви» (1926), поему «Великий план» (1931) про першу п'ятирічку в СРСР.
У 1933 році емігрував з Німеччини, 1935–1945 жив в СРСР, де редагував журнал «International Literatur. Deutsche Blätter». Тематика творів цих років — викриття мілітаризму й фашизму, визвольна місія Радянської Армії: збірки поезій «Німецький танець смерті» (1933), «Німеччина кличе» (1942), «Подяка Сталінграду» (1943), роман «Прощання» (1940), п'єса «Зимова битва» (1942) та ін.
У поетичних збірках, написаних після 1945 («Повернення» 1946; «Народ, який блукає в темряві», 1948; «Щастя далини сяє близько», 1951; «Німецькі сонети 1952 року», 1952; «Сузір'я на землі», 1955; «Любов без спокою», 1957, та ін.), виступає за єдність батьківщини.
Літературно-теоретичні праці: «Захист поезії» (1952), «Поетичне віросповідання» (1954), «Могутність поезії» (1955), «Поетичний принцип» (1957) та ін. Був членом ЦК СЄПН, депутатом Народної палати і першим міністром культури НДР (1954–1958), президентом «Культурбунду» і Німецької академії мистецтв, членом Всесвітньої Ради Миру. Бехер — автор Державного гімну НДР «Відродження з руїни» (1949), лауреат Національної премії ім. Гете (1949 та 1950) і Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами», 1952.
У 1961 році запроваджена медаль за досягнення в галузі культури й мистецтв на честь Бехера Йоганнеса Роберта. У трьох варіантах: золото, срібло, бронза.
Твори
- «Люїзит». X.—К., 1933; (укр.)
- «Німецький танець смерті 1933 року». К., 1934; (укр.)
- «Радянському Союзові». «Україна», 1951, № 11; (укр.)
- «Прощание. 1900—1914». М., 1958. (англ.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Іллічевський А. Х. Йоганнес Бехер. «Дніпро», 1953, № 2
- Один із шедеврів Й. Бехера у жанрі балади. "Балада про трьох" // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Н. Копистянська. - Л. : ПАІС, 2005. - С. 114-120.
- Знаменская Г. Н. Йоганнес Бехер. М., 1955. (рос.)
- Jens-Fietje Dwars: Abgrund des Widerspruchs: das Leben des Johannes R. Becher . Aufbau-Verlag Berlin 1998. ISBN 3-351-02457-6 (нім.)
- Horst Haase: Johannes R. Becher, Leben und Werk. Verlag Das Europäische Buch Berlin 1981. ISBN 3-88436-104-X (нім.)
- Georg Lukács/Johannes R. Becher/Friedrich Wolf u.a., Die Säuberung Moskau 1936: Stenogramm einer geschlossenen Parteiversammlung, hrsgg. von Reinhard Müller, Reinbek 1991 (нім.)
- Johannes R. Becher, Briefe 1909—1958. Aufbau-Verlag, Berlin und Weimar 1993, hrsgg. von Rolf Harder (нім.)
- Briefe an Johannes R. Becher 1910—1958. Aufbau-Verlag, Berlin und Weimar 1993, hrsgg. von Rolf Harder (нім.)
- Hermann Weber: Heinrich Becher — Rat am Bayerischen Obersten Landesgericht und Vater des ersten Kultusministers der DDR, Neue Juristische Wochenschrift, Verlag C. H. Beck, München und Frankfurt a.M., Jahrgang 2008, Seite 722—729 (нім.)