Йоганнес Барбарус
Йога́ннес Ба́рбарус (ест. Johannes Barbarus, справжнє прізвище — Варес, ест. Vares; * 12 січня 1890 — † 29 листопада 1946) — естонський поет і державний діяч.
Йоганнес Барбарус ест. Johannes Barbarus | |||
| |||
---|---|---|---|
21 червня — 25 серпня 1940 року | |||
Попередник: | Юрі Улуотс | ||
Наступник: | Йоганнес Лаурістін (голова Ради народних комісарів) | ||
Народження: |
12 січня 1890 Вільяндімаа, Ліфляндська губернія | ||
Смерть: |
29 листопада 1946 (56 років) Таллінн | ||
Країна: | Російська імперія, Естонія і СРСР | ||
Освіта: | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира | ||
Партія: | КПРС | ||
Нагороди: | |||
Життєвий і творчий шлях
Закінчив 1917 медичний факультет Київського університету. У 1915–1918 роках служив військовим лікарем у Проскурові (тепер Хмельницький). Брав участь у Визвольній війні 1918—1920 років.
Псевдонім узяв із зауваги свого гімназичного вчителя: коли Варес на перерві шумливо пустував, учитель латини сказав: «Barbarus es!», тобто «Ти варвар!». Разом із Марією Ундер, Генріком Віснапуу, Йоганнесом Семпером входив до літературного угруповання «Сіуру».
Автор збірок «Фата Моргана» (1918), «Трикутник» (1921), «Мультиплікаційна людина» (1927), «Кульмінація» (1934), «Через поріг» (1939), «Озброєні вірші» (1943), «На фронтових дорогах» (1944), «Крок за кроком до перемоги» (1946), збірки публіцистичних статей «Відродження Радянської Естонії» (1945) тощо.
Твори Барбаруса соціально направлені. Виступав проти мілітаризму і фашизму. Його ліві політичні симпатії спричинилися до того, що коли 1940 року СРСР анексував Естонію, його обрали прем'єр-міністром так званого народного уряду, а пізніше — Головою Президії Верховної ради Естонської РСР. 1941—1944 роки Барбарус провів у радянському запіллі, в евакуації. Після повернення на батьківщину він гостро відчував атмосферу сталінського терору; конфлікт між його гуманістичним вихованням та політичними поглядами виявився не розв'язним, і 29 листопада 1946 поет застрелився.
Українські переклади творів
Українською мовою окремі твори переклали Ф. Скляр, О. Новицький, О. Завгородній.
- Точка вогню.— Сонцеворот.— Гомер // Літературний журнал, 1941, № 1.
- Його ім'я // Вітчизна, 1970, № 4.
- Ленін // Сузір'я, 1980, вип. 14.
Джерела
- Исаков С. Сквозь годы и расстояния. Таллин, 1969
- УЛЕ. К., 1988, т.1.—с.128.
- Т. Лийв. Иоханнес Барбарус // Радуга [Таллинн], 1988, № 5, с. 78-79.