Генрік Віснапуу

Генрік Віснапуу (ест. Henrik Visnapuu; нар. 2 січня 1890, Гелме, Російська імперія 3 квітня 1951, Лонг-Айленд, Нью-Йорк) естонський поет і драматург.

Генрік Віснапуу
Народився 2 січня 1890(1890-01-02)[1][2][3]
Гелме, Російська імперія
Помер 3 квітня 1951(1951-04-03)[1][2][3] (61 рік)
Лонг-Айленд, США
Країна  Естонія
Діяльність поет, письменник, журналіст, літературний критик
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська[1]
Брати, сестри Eduard Visnapuud

Біографія

За професією — вчитель. Закінчив повітову школу в Тарту, у 1907 році здав при гімназії в Нарві екзамен на посаду викладача початкових класів, після чого працював у школах.

У 1912 році переїхав до Тарту, де викладав у жіночій гімназії естонську мову і літературу. У той же час відвідував лекції з філософії в Тартуському університеті. У 1916 році поступив до Тартуського університету, у 19221923 роках навчався в Берліні.

У період з 1917 по 1935 рік працював журналістом. У 1935—1944 роки (в тому числі під час німецької окупації Естонії) — працівник відділу культури державного управління інформації. Досить можливо був автором некролога Сєверянина, що помер в Таллінні в грудні 1941 року[4]

Відгукнувшись на бомбардування Таллінна радянською авіацією, написав вірш «Uus Herodes» («Сучасний Ірод»).[5][6] .

У зв'язку з наступом Червоної Армії у 1944 році виїхав до Німеччини; у 1949 році переїхав у США.

Творчість

Перші вірші Г. Віснапуу відносяться до 1908 року. Спільно з поетесою Марією Ундер, письменниками Фрідебертом Туґласом, Йоганнесом Барбарусом, Августом Ґаілітом та іншими літераторами входив у засновану в 1917 році групу Сіуру, сформувався як талановитий поет-символіст. У період 20-х — 30-х років XX століття став одним з найбільших естонських поетів свого часу. Поезія Г. Віснапуу несе в собі елементи футуристичного і експресіоністського художніх впливів.

Видання

  • Поети Естонії. Ленинград: Советский писатель, 1971 (Библиотека поэта. Малая серия).

Примітки

Література

  • Мисникевич Т. В., Пильд Л. Игорь Северянин — переводчик поэзии Хенрика Виснапуу // Русская литература. 2012. № 2. С. 192—202.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.