Йоганн Гедвіґ

Йоганн Гедвіґ закінчив Лейпцизький університет, у 1759 році отримав диплом лікаря та протягом наступних двадцяти років займався ботанікою у вільний від медичної практики час. Згодом його ботанічні праці дістали визнання, у 1789 році він зайняв кафедру професора ботаніки та пост директора Лейпцизького ботанічного саду.

Використовуючи мікроскоп, Гедвіґ спостерігав у мохів антеридій та архегоній, спороутворення та формування протонеми.

Деякі цінні спостереження Хедвіг також зробив щодо водоростей (зокрема, спірогіри).

Серед основних праць Гедвіґа — «Fundamenta historiae naturalis muscorum frondosorum» (перевидано у 1883 році), «Theoria generationis et fructificationis plantarum cryptogamicarum Linnaei» та «Abbildungen kryptogamischer Gewächse» (1787–1797, 4 томи), але основна його наукова праця, «Species Muscorum Frondosorum», була видана у 1801 році посмертно: вона містить опис майже всіх відомих на той час мохів та основи їх систематики.

У квітні 1788 він був обраний членом Лондонського королівського товариства.[2] У 1790 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

На честь Гедвіґа названо ботанічний журнал «Hedwigia» та рід моху Hedwigia.

• Isely D. 2002 One Hundred and One Botanists Purdue University Press, 101 ISBN 1557532834
• Гедвиг, Иоганн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 2 лютого 2009)