Йоганн Леопольд Саксен-Кобург-Готський

Йоганн Леопольд Вільгельм Альберт Фердинанд Віктор, наслідний принц Саксен-Кобург-Готський (нім. Johann Leopold Wilhelm Albert Ferdinand Viktor Erbprinz von Sachsen-Coburg und Gotha; 2 серпня 1906 — 4 травня 1972) — німецький аристократ і військовослужбовець, унтер-офіцер вермахту.

Йоганн Леопольд Саксен-Кобург-Готський
нім. Johann Leopold von Sachsen-Coburg und Gotha
Наслідний принц Йоганн Леопольд в 1916 році.
Народився 2 серпня 1906(1906-08-02)[1]
Калленберг (замок)d, Кобург
Помер 4 травня 1972(1972-05-04)[1] (65 років)
Greind, Перг, Верхня Австрія, Австрія
Країна  Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька
Членство Corps Borussia Bonnd[2]
Військове звання Унтер-офіцер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід Саксен-Кобург-Готська династія
Батько Карл Едуард
Мати Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Брати, сестри Фрідріх Йозіас Саксен-Кобург-Готський, Губертус Саксен-Кобург-Готський, Princess Caroline Mathilde of Saxe-Coburg and Gothad і Сибілла Саксен-Кобург-Готська
У шлюбі з Feodora Marie Alma Margarete Baronin von der Horstd і Maria Theresa Elizabeth Reindld
Діти Ernst Leopold Prinz von Sachsen-Coburg und Gothad[1], Karoline Mathilde Adelheid Sibyle Marianne Erica Prinzessin von Sachsen-Coburg und Gothad[1] і Peter Albrecht Friedrich Josias Prinz von Sachsen-Coburg und Gothad[1]
Нагороди
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне

Біографія

Старший син останнього герцога Саксен-Кобург-Готського Карла Едуарда і його дружини Вікторії Аделаїди Шлезвіг-Гольштейнської. Був наслідним принцом Саксен-Кобург-Готським з народження до примусового зречення батька 18 листопада 1918 року внаслідок Листопадової революції. В 1932 році зрікся прав на місце голови Саксен-Кобург-Готського дому.

Карл Едуард сподівався домовитися про шлюб між принцом Йоганном Леопольдом і принцесою Юліаною, спадкоємицею його двоюрідної сестри королеви Нідерландів Вільгельміни. Заручини так і не відбулася, в чому Карл Едуард звинувачував свого «непотрібного» сина.

1 квітня 1932 року вступив у НСДАП (партійний квиток №1 037 966). В 1937 році Йоганну Леопольду погрожували виключенням з партії через його незацікавленість в нацизмі. Під час Другої світової війни служив унтер-офіцером зенітного полку. В 1943 році звільнений з вермахту через політичну неблагонадійність. Судові розгляди проти нього закрили 20 лютого 1947 року.

Йоганн Леопольд із сестрою Сибіллою в парку замку Райнгардсбрунн (1913).

7 вересня 1948 року кримінальна палата окружного суду Амберга засудила Йоганна Леопольда до двох років ув'язнення за інцест і сексуальні зв'язки з неповнолітніми та наркоманами. Після цього його зв'язки з сім'єю були розірвані. Як наслідок, Йоганн Леопольд не був присутній на похороні батька 10 березня 1954 року.

Сім'я

Його першою дружиною була Феодора фон дер Горст (1905-1991), з якою він одружився 9 березня 1932 року. Він був змушений відректися від своїх прав успадкування при вступі в шлюб. У подружжя було троє дітей:

  • Кароліна Матильда Адельгайда Сибілла Маріанна Еріка (1933)
    • ∞ 1953 Майкл Нільсен (1923-1975), дві дочки
  • Ернст Леопольд Едуард Вільгельм Йосія (1935—1996), наклав на себе руки разом з третьою дружиною
    • ∞ 1961 Інгеборд Геніг (розлучення 1963), син
    • ∞ 1963 Гертруда Моніка Пфайффер (розлучення 1985), три сини і дві дочки
    • ∞ 1986 Сабіна Біллер
  • Петер Альберт Фрідріх Йозіас (1939)
    • ∞ 1964 Розіта Генрієтта Брейер, два сина

27 лютого 1962 Йоганн Леопольд і Феодора розлучилися.

Його другою дружиною була Марія Терезія Райндль (1908—1996), з якою одружився 3 березня 1963 року. У них не було дітей.

Література
  • Harald Sandner: Das Haus Sachsen-Coburg und Gotha. 1826 bis 2001. Neue Presse Coburg, ISBN 3-00-008525-4, S. 219–226.
  • Urbach, Karina. Go-Betweens for Hitler— Oxford: Oxford University Press, 2015. — P. 178. — ISBN 0191008672.
  • Harald Sandner: Hitlers Herzog – Carl Eduard von Sachsen-Coburg und Gotha – Die Biographie. Shaker Media, Aachen 2011, ISBN 978-3-86858-598-8. S. 207, S. 210, S. 211, S. 223, S. 227, S. 231, S. 234, S. 439, S. 396.

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.