Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський)

Онук британської королеви Вікторїї, єдиний син її четвертого, наймолодшого сина Леопольда, герцога Олбані та принцеси Олени Вальдек-Пірмонтської. Принц Леопольд, що страждав на гемофілію, помер 28 березня 1884 року, майже за чотири місяця до народження Карла Едуарда. Таким чином титул герцог Олбані принц Карл отримав з народження.

У 1900 році, по смерті другого сина Вікторії герцога Альфреда і відмови її третього сина Артура від прав на герцогство, шістнадцятирічний Карл Едуард вступив на престол. Упродовж наступних п'яти років він правив під регентством наслідного принца Гогенлое-Лангебурзького під строгим контролем кайзера Вільгельма II. Після повноліття 19 липня 1905 року герцог Олбані прийняв всі конституційні повноваження.

У Першій світовій війні після деяких роздумів підтримав Німеччину, і в 1915 році його двоюрідний брат король Великої Британії Георг V виключив його із кавалерів ордена Підв'язки, лицарем якого він був з 1902 року. У 1917 році британський парламент видав акт, згідно з яким усі, хто воював проти короля й проти його союзників, позбавлялись своїх титулів і звань. В 1919 році, відповідно до акту парламента, Таємна рада Великої Британії позбавила Карла Едуарда титулів герцога Олбані, графа Кларенса і барона Арклоу. Герцог і його нащадки також втратили право на титули принца і принцеси Великої Британії.

Карл Едуард у 1933

З 1933 року — імперський уповноважений з питань транспортної служби.

З 1933 по 1945 рік — імперський комісар добровільної медичної служби і президент німецького Червоного Хреста.

Як президент німецького Червоного Хреста був впутаний в політику Адольфа Гітлера, зокрема знав про програму умертвіння Т-4, за якою було вбито біля ста тисяч осіб.

У 1935 році вступив до нацистської партії, вступив до рядів СА, і отримав звання обергруппенфюрера цієї організації, а також став Обергрупенфюрером НСКК. Був Почесним керівником групи СА «Тюрингія».

З 1936 року — президент Об'єдання німецьких фронтовиків.

З 1937 по 1945 — депутат Рейхстагу.

Займав високі посади в деяких німецьких фірмах, в тому числі, був членом наглядової комісії «Deutsche Bank».

Після закінчення Другої світової війни американське військове керівництво Баварії помістило його під домашній арешт, а пізніше в тюрму, по обвинуваченню в зв'язках з нацистами. В 1946 році був засуджений судом.

Через стан здоров'я був випущений із тюрми. Останні роки провів на самоті. У 1953 році в кінотеатрі дивився коронацію Єлизавети II. Помер у 1954 році.

Карл Едуард і Вікторія Аделаїда

У віці 21 року Карл Едуард взяв за дружину Вікторію Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзьку. Весілля відбулося у замку Глюксбург, неподалік данського кордону. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

• Йоганн Леопольд (1906—1972) — наслідний принц Саксен-Кобург-Готи, був двічі одружений, мав трьох дітей від першого шлюбу;
• Сибілла Кальма (1908—1972) — дружина герцога Вестерботтенського Густава Адольфа, мали п'ятеро дітей;
• Дітмар Губертус (1909—1943) — принц Саксен-Кобург-Готський, загинув у бою під час Другої світової на території України біля селища Великі Мости у Львівській області, одружений не був, дітей не мав;
• Кароліна Матильда (1912—1983) — була тричі заміжня, мала шестеро дітей;
• Фрідріх Йозіас (1918—1998) — титулярний герцог Саксен-Кобург-Готи у 1954—1998 роках, був двічі одружений мав чотирьох дітей від обох шлюбів.

• Медаль Діамантового ювілею королеви Вікторії (Британська імперія; 1897)
• Пам'ятна медаль срібного весілля Альфреда і Марії Саксен-Кобург-Готських (1899)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з ланцюгом (30 липня 1900) — магістр ордену.
• Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 27 січня 1901)
• Орден Підв'язки (Британська імперія; 15 липня 1902) — позбавлений в 1915 році.
• Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу
• Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест
• Орден Вірності (Баден) (1904)
• Орден Бертольда I, великий хрест (Велике герцогство Баден; 1904)
• Великий хрест Ордена Леопольда I (Бельгія) (1905) — вручений королем Леопольдом II.
• Медаль герцога Карла-Едуарда з короною (1905)
• Пам'ятна медаль весілля герцога Карла Едуарда (1905)
• Пам'ятна медаль срібного весілля Альфреда і Марії Саксен-Кобург-Готських (1905)
• Орден Чорного орла (Королівство Пруссія; 11 жовтня 1905)
• Орден Червоного орла, великий хрест (Королівство Пруссія; 11 жовтня 1905)
• Орден Слона (Данія; 16 червня 1906)
• Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (1906)
• Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1907)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Королівство Італія)
• Орден Корони Італії, великий хрест
• Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класу
• Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія) 2-го класу
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний знак «Цариця Елеонора» за заслуги перед Червоним Хрестом
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Військовий орден Святого Генріха, великий хрест (Королівство Саксонія)
• Почесний шеф різноманітних полків Імперської армії
• Залізний Хрест I та II класу (Королівство Пруссія)
• Овальна медаль герцога Карла Едуарда з мечами (1915)
• Почесний хрест (Ройсс), офіцерський хрест з мечами
• Хрест «За заслуги у військовій допомозі» (Королівство Пруссія)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою
• Військовий хрест Карла Едуарда з діамантами (19 липня 1916)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія)
• Орден «За хоробрість» 3-го ступеня, 1-й класу
• Орден «Святі Кирило та Мефодій» з ланцюгом
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Медаль «Імтияз» з шаблями (Османська імперія)
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (Королівство Пруссія)
• Відзнака 2-ї морської бригади «Ергардт»
• Орден Серафимів (Швеція; 20 жовтня 1932)
• Знак підпільного фронту
• Почесний знак Кобург
• Почесний громадянин міста Кобург (1933) — позбавлений 20 лютого 1946 року.
• Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
• Членський знак Сталевого шолома/Об'єднання німецьких фронтовиків в сріблі
• Спортивний вінок Національного автомобільного і авіаційного об'єднання в золоті
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста, зірка (1934)
• Зірка Заслуг Угорського Червоного Хреста
• Почесний знак Японського Червоного Хреста
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу
• Почесний знак протиповітряної оборони 1-го ступеня
• Почесний знак «За турботу про німецький народ» 1-го ступеня і зірка
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами

• 
  Карл Едуард у 1933 році.
• 
  Карл Едуард (в центрі) на відкритті Німецько-польського інституту (лютий 1935).

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: Астрель, 2002. — С. 364—365. — 942 с. — ISBN 5-271-05091-2
• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Карла Едуарда (англ.)

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
3. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
   d:Track:Q896332d:Track:Q108783666
4. http://niqolas.de/weltlauf/adel.pdf — 1946. — 24 с.
   d:Track:Q110189588