Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька

Вікторія Адельгейда з'явилась на світ 31 грудня 1885 року в маєтку Грюнхольц, що в селі Тумбі, на узбережжі Балтійського моря. Вона стала первістком в родині герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького Фрідріха Фердинанда та його дружини Кароліни Матильди Ауґустенбурзької, народившись за дев'ять місяців після весілля батьків. Протягом наступних дев'яти років сім'я поповнилася чотирма доньками: Александрою Вікторією, Оленою, Адельгейдою та Кароліною Матильдою й сином Вільгельмом Фрідріхом.

На придворному балу в берлінському Міському палаці 15 лютого 1905 Вікторія Адельгейда була представлена герцогу Саксен-Кобург-Готи Карлу Едуарду, що доводився онуком королеві Вікторії, через її сина Леопольда. Відразу після балу було оголошено про заручини пари.

Вікторія Адельгейда та Карл Едуард у 1905 році

11 жовтня того ж року Вікторія Адельгейда та Карл Едуард повінчалися у замку Глюксбург. Нареченій виповнилося 19 років, нареченому — 21.

Одним з весільних подарунків для молодят був грошовий презент у розмірі 20 000 марок від громад та ландтага герцогства, який мав бути спрямований на відновлення каплиці Лютера. Його наслідком стало капітальне оновлення фортеці Фесте Кобург.

У подружжя народилося п'ятеро дітей:

• Йоганн Леопольд (1906—1972) — наслідний принц Саксен-Кобург-Готи, був двічі одружений, мав трьох дітей від першого шлюбу;
• Сибілла Кальма (1908—1972) — дружина герцога Вестерботтенського Густава Адольфа, мали п'ятеро дітей;
  

  Герцогська родина 21 червня 1918 року
• Дітмар Губерт (1909—1943) — принц Саксен-Кобург-Готський, загинув у бою під час Другої світової на території України біля селища Великі Мости у Львівській області, одружений не був, дітей не мав;
• Кароліна Матильда (1912—1983) — була тричі заміжня, мала шестеро дітей;
• Фрідріх Йозіас (1918—1998) — титулярний герцог Саксен-Кобург-Готи у 1954—1998 роках, був двічі одружений мав чотирьох дітей від обох шлюбів.

Під час Першої світової чоловік Вікторії Адельгейди числився саксонським генералом, однак не був фактичним головнокомандуючим, а лише супроводжував свій полк.

Після Листопадової революції у 1918 року і повалення монархії, він був змушений зректися престолу. Усі члени герцогської родини стали приватними особами. Сім'я продовжила жити влітку[1] у замку Калленберг, що залишився їхньою приватною власністю, та у Фесте Кобург взимку. Фортеця від 7 червня 1919 перейшла у власність держави, однак, герцог зберіг право на проживання в ній.

Замок Ґряйнбург

1929-го, після перших виборчих успіхів нацистської партії, Карл Едуард відкрито підтримав НСДАП. 5 грудня 1929 герцогське подружжя разом брало участь у передвиборчому мітингу в кобурзькому ресторані, де Гітлер виступав як оратор. В часи Третього Рейху Карл Едуард займав різні представницькі посади, у тому числі, був президентом німецького Червоного Хреста. Після Другої світової його було заарештовано та інтерновано у 1946. Через важкий стан здоров'я герцога випустили із в'язниці. Вікторія Адельгейда доглядала чоловіка до його смерті у 1954 році.

Замок Калленберг та більшість маєтків родини було конфісковано, тож коли у 1958 був повернений у сімейний фонд Саксен-Кобург-Готської династії замок Ґряйнбург у Верхній Австрії, Вікторія Адельгейда почала використовувати його як літню резиденцію.[2]

Там вона і померла 3 жовтня 1970 року. Похована на герцогському родинному кладовищі Лісовий цвинтар біля замку Калленберг у Кобурзі[3] поруч із середнім сином, що загинув на фронті, та чоловіком.

• Медаль «За жіночі заслуги» (Саксен-Кобург-Гота).

Ім'я Вікторії Адельгейди носять:

• Будинок догляду за немовлятами «Viktoria-Adelheid-Pflege» у Готі;
• Альпійська хижа «Viktoria-Adelheid-Schutzhütte» на гірському гребені Брандштеттеркогельс в окрузі Амштеттен у Нижній Австрії.[4]

• Harald Sandner: Coburg im 20. Jahrhundert. Die Chronik über die Stadt Coburg und das Haus Sachsen-Coburg und Gotha vom 1. Januar 1900 bis zum 31. Dezember 1999 - von der «guten alten Zeit» bis zur Schwelle des 21. Jahrhunderts. Gegen das Vergessen. Verlagsanstalt Neue Presse, Coburg 2002, ISBN 3-00-006732-9
• Thomas Nicklas: Das Haus Sachsen-Coburg - Europas späte Dynastie. Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart 2003, ISBN 3-17-017243-3.

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Вікторії Адельгейди Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзької (англ.)
• Історичні персоналії. Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька (швед.)