Йоган Гейзинга

Йо́ган Ге́йзинга (нід. Johan Huizinga, МФА: [ˈjoːɦɑn 'ɦœyzɪŋɣaː]; *7 грудня 1872, Гронінген — †1 лютого 1945, Де-Стег) нідерландський історик, теоретик культури.

Йоган Гейзинга
Johan Huizinga
Йоган Гейзинга, з архіву музею Letterkundig
Народився 7 грудня 1872(1872-12-07)[1][2][…]
Гронінген
Помер 1 лютого 1945(1945-02-01)[3][2][…] (72 роки)
Де-Стег
Громадянство Нідерланди
Національність нідерландець
Діяльність історик, культурознавець, філософ
Сфера роботи medieval historyd і діахронічне мовознавство
Alma mater Гронінгенський університет і Лейденський університет
Мова творів нідерландська[2] і німецька
Роки активності 19051940 роки
Magnum opus Homo Ludens (1938)
Членство Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Нідерландська королівська академія наук[4] і Королівська академія нідерландської мови та літератури
Конфесія Mennonite Church in the Netherlandsd
Батько Dirk Huizingad
Діти Leonhard Huizingad
Нагороди

D.A. Thiemeprijsd (1920)


 Йоган Гейзинга у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Йоган Гейзинга народився в місті Гронінген (Нідерланди) в родині священика-меноніта. Вивчав історію індоєвропейської літератури і загальну історію, зокрема історіографію та теорії виникнення і розвитку світової культури — спершу в гімназії, потім у Гронінгенському університеті.

У 1905 році отримав посаду професора Гронінгенського університету, де викладав до 1915 року. Надалі перейшов до Лейденського університету, де активно працював у сфері суспільно-політичної критики доби 1920-30 роках.

Від 1938 року Йоган Гейзинга — голова Міжнародного комітету з культурного співробітництва Ліги Націй.

Й. Гейзинга викладав у Лейденському університеті і залишався його професором до 1940 року — до заборони німецькими окупантами вести викладання.

У роки окупації Нідерландів у 1942 році вченого було заарештовано німцями та ув'язнено і запроторено на декілька місяців до концтабору Сінт-Міхілсгестел (Sint Michielsgestel) біля міста Арнем, після чого йому вже не дозволили повернутися до Лейдена.

Йоган Гейзинга помер від виснаження у вигнанні в Де-Стег (De Steeg) 1 лютого 1945 року.

Наукова і творча діяльність

Вже у ранній науковій діяльності Й. Гейзинга зажив світової слави як прискіпливий дослідник історії західноєвропейського, зокрема нідерландського Середньовіччя та епохи Відродження. Найвідоміші праці цього періоду: «Осінь Середньовіччя» (нід. Herfsttij der Middeleeuwen, 1919) та «Еразм» (1924).

У 20-30 роки XX століття Йоган Гейзінга вніс багато нового в розуміння предмета і методу історичної науки. Його студії ролі міфів і фантазії в світовій цивілізації, а також гри як загального принципу становлення людської культури (найвідоміший твір вченого-філософа Homo Ludens «Людина, що грає»,1938) сприяли формуванню нових напрямів в антропології історичній, зокрема структурної антропології французького етнографа і соціолога Клода Леві-Строса.

Паралельно з О. Шпенглером Й. Гейзинга працював над проблемами типологізації культур, морфологічного аналізу культурно-історичних епох. Праці 1930-40 років присвячені критиці масової культури, наголошують на цивілізаційній кризі і перегукуються з працями Х. Ортеги-і-Гассета.

Див. також

Бібліографія

  • Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури., Київ: Основи, 1994 (укр.)
  • Homo Ludens; Статьи по истории культуры., М.: Прогресс — Традиция, 1997 ISBN 5-89493-010-3 (рос.)
  • Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах., М.: Айрис-пресс, 2004 (рос.)

Примітки

Джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.