Йозеф Єжек

Йозеф Єжек народився в місті Жамберка Австро-Угорської імперії. Його батько, Франтішек, був педагогом, який заснував міську школу в Зенфтенберзі. Єжик, закінчивши школу вступив у кадетьське училище в Відні[3]. Після закінчення був направлений в 22-й піхотний полк імператорської гвардії в Чернівцях. Майбутній мініст закінчив службу в армії у званні лейтенанта.

У 1909 році Єжек поступив на службу в імперську поліцію, де служив в обласному командуванні жандармерії № 13 в Чернівцях. У 1910 році здавши професійний іспит став командиром відділення жандармерії в Вижніцях. Через кілька місяців він був призначений ад'ютантом керівника поліції в Чернівцях[4]. У 1913 році йому було присвоєно звання капітана, а через два роки, в 1915 році, він був переведений в штаб-квартиру поліції у Відні, де був призначений командиром відділення в Санкт-Пельтені[5][6]. У 1918 році, після створення незалежної Чехословаччини, він став командиром відділення поліції. У 1919 році його відправили в Братіславу, де він став ад'ютантом провінційного командира поліції. Через кілька років він був призначений командиром поліції[7].

16 березня 1939 Адольф Гітлер заснував Протекторат Богемії і Моравії після німецької окупації Чехословаччини напередодні[8]. У липні 1939 року прем'єр-міністр Алоїз Еліаш призначив Йозефа Єжека міністром внутрішніх справ протекторату. Незабаром після свого призначення очільника відомства викликали в Берлін, де Генріх Гіммлер повідомив йому, що Німеччина зробить все необхідне, аби чехи були асимільовані[9]. Йозеф Єжик незважаючи на те, що очолював репресивне відомство, дуже часто підтримував руху опору, надаючи його членам інформацію. У січні 1942 року Єжек був звільнений з посади міністра внутрішніх справ[10]

Після війни, в 1945 році Єжик був заарештований за свою колабораціоністську діяльність, однак був виправдений і звільнений. У 1954 році комуністичний уряд засудив його за шпигунство і зраду до 25 років таборів. У 1960 вийшов на свободу. У 1969 році помер.