Йорданська Дмитрівська церква

За давньою київською легендою, в тих місцях, де згодом було споруджено цю церкву, київський паломник знайшов посудину, яка в нього впала до річки Йордан. В давнину тут було засновано церкву Св. Миколая (ХI століття) та існував жіночий монастир.

1832 року руїни давнього храму відкрив археолог Кіндрат Лохвицький[1].

1866 року на місці старої дерев'яної церкви споруджено муровану Йорданську церкву з дзвіницею, яка була, як помилково писав Костянтин Шероцький : « присвячена Св. Димитрію,- в давнину вона була Миколаївською»[3]. Насправді, як це випливає з інших джерел, Миколаївська Йорданська церква існувала незалежно та паралельно з Дмитрівською церквою, та згоріла 1821 року. Саме тоді церква святого Дмитрія, яка до того була трапезною монастиря, і була зроблена парафіяльною замість Миколаївської[1].

Закрита згідно з рішенням Секретаріату ВУЦВК від 22 березня 1931 року, приміщення передавалося під архів.

1935 року храм та дзвіниця знищені більшовицькою атеїстичною владою[1], на фундаменті церкви споруджена школа, в якій під час окупації Києва німецькими військами утримувались радянські військовополонені. Після війни будинок був зайнятий під нотну фабрику[4]. Безпосередньо біля церкви розташовувався будинок купця Полонніка, на другому поверсі якого було помешкання священика Йорданської церкви. Зараз в цьому будинку (Кирилівська 51/1) розташований психоневрологічний диспансер[5].

• Семилетов П. Ересь о Киеве : пятая редакция : [рос.]. — К., 2017.
• Шероцкий К. В. Киев : Путеводитель : [рос.]. — К. : издание В. С. Кульженко, 1917.

• Юрковиця