Йоруба (мова)

Йоруба — мова, якою розмовляє народ йоруба, значна частина населення Нігерії, Того та Беніну. Йоруба складає діалектний континуум із загальною кількістю понад 20 млн мовців. В Нігерії вона має статус офіційної мови. Йоруба належить до бенуе-конголезьких мов нігероконголезької мовної родини.

Йоруба
èdè Yorùbá
Поширена в Нігерія, Бенін, Того
Регіон Західна Африка
Носії 40 000 000 осіб (2015)[1]
Писемність латинське письмо
Класифікація

Нігеро-конголезька макросім'я

Бенуе-конголезька сім'я
Дефоїдна група
Йорубоїдний кластер
Офіційний статус
Офіційна  Нігерія
Коди мови
ISO 639-1 yo
ISO 639-2 yor
ISO 639-3 yor

Йоруба аналітична тональна мова з порядком слів підмет — присудок — додаток.

Лінгвогеографія

Ареал та чисельність
Адміністративні одиниці Нігерії, де поширена мова йоруба

Велика частина йоруба (близько 20 мільйонів) мешкає у Нігерії, у штатах Лагос, Ойо, Огун, Ондо, Екіті, Осун, Когі та Квара. Крім того, йоруба живуть у південно-східній частині Беніну, а також центральному та північному Того[2].

Йоруба зберігається як мова культу у середовищі нагос, нащадків рабів-йоруба у Бразилії. Крім цього, у якійсь мірі він побутує у нащадків рабів на Кубі та Сьєрра-Лєоне[3][4].

Соціолінгвістичні відомості

Йоруба становили великий відсоток серед вивезених в Новий світ рабів. У зв'язку з цим багато хто з звільнених рабів, які оселилися на початку XIX століття у Фрітауні, були йоруба. У 1831 році йоруба був обраний одною з двох африканських мов викладання в жіночій школі в Сьєрра-Леоне[2].

У 1920-і роки серед носіїв йоруба починає поширюватися грамотність, що призводить до появи оригінальної прози і поезії на йоруба[5].

Йоруба викладається як предмет у нігерійських школах, крім того, він вивчається в як мінімум восьми університетах Нігерії, а також у Беніні. Поряд з англійською, хауса й ігбо йоруба використовується в Національній асамблеї Нігерія, а також у Національній асамблеї Беніну[3].

У наші часи на йоруба виходять газети, книги і радіопередачі, знімаються фільми. Йоруба широко використовується у суспільному житті, у тому числі в освіті і політичних кампаніях[4].

Діалекти
Йоруба на фоні інших мов Нігерії, Беніну та Камеруну

Йоруба ділеться на порядку 20 диалектів: ойо, екіті, егба, іджебу, іджеша, іфе, ігбоміна, онда, ово, ягба та інші[3][2].

Лінгвістична характеристика

Голосні
Голосні йоруба. відзначені точками. Кольорові зони вказують можливі області артикуляції носових голосних

У літературному йоруба сім чистих та п'ять носових голосних[6][7]:

Передній ряд Задній ряд
Верхній підйом i ĩ u ũ
Високо-середній підйом e o
Низько-середнього підняття ɛ ɛ̃ ɔ ɔ̃
Ніжній підйом a (ã)

Голосні ɔ̃ та ã є алофонами одної фонеми[8].

Є також довгі голосні: aago «дзвіночок» — ago «чашка»[9].

Приголосні

Приголосні йоруба[8][7]:

Губні Ясенні Середньопіднебінні Задньоязикові Гортанні
Звичайні Губні
Носові ŋ
Проривні b t  d ɟ k  ɡ k͡p  ɡ͡b
Фрикативні f s ʃ h
Апроксиманти l j w
Одноударні ɾ

Просодія

У йорубі розрізняють три тони — високий, низький і середній. На письмі високий позначається акутом (á), низький — гравісом (à), а середній зазвичай не маркується (в ситуації, якщо це необхідно зробити, наприклад, на слоговом носовому, це робиться макроном — ā). Тони розрізняють значення: igbá «тиква», igba «двісті», ìgbá «баклажан», ìgbà «час», igbà «альпіністська мотузка»[10].

Завдяки наявності тонів можливе існування

Писемність

Для запису йоруба використовується латинський алфавіт, доповнений буквами ẹ (ɛ), ọ (ɔ) та ṣ (ʃ). Буква p означає двофокусний звук k͡p[11].

Носові голосні на письмі передаються поєднанням голосної і n: fún [fṹ] «давати», pọn [k͡pɔ̃] «наливати»[8].

Алфавіт йоруба, використовуваний у Нігерії[12]
ABDEẸFGGbHIJKLMNOỌPRSṢTUWY
abdeẹfggbhijklmnoọprsṣtuwy
Алфавіт йоруба, використовуваний в Беніні[13]
ABDEƐFGGbHIJKKpLMNOƆPRSShTUWY
abdeɛfggbhijkkplmnoɔprsshtuwy

Посилання на джерела
  1. https://www.ethnologue.com/language/yor
  2. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 866. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  3. Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1209. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  4. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  5. Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588. — ISBN 0-415-11392-X.
  6. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867—868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  7. Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1208. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  8. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  9. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 870. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  10. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 869. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  11. Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588—589. — ISBN 0-415-11392-X.
  12. Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 240.
  13. Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 37.}

Література
  • Abraham, Roy Clive (1958): Dictionary of Modern Yoruba. London: University of London Press.
  • Adetugbọ, Abiọdun (1973): The Yoruba Language in Yoruba History. In: Biobaku, S. O. (Hrsg.): Sources of Yoruba History. Oxford: Clarendon Press, p. 176—204.
  • Ajayi, J. F. Ade (1960): How Yoruba was Reduced to Writing. In: Odu: A Journal of Yoruba, Ẹdo and Related Studies 8, p. 49-58.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965a): Assimilation and contraction in Yoruba. In: Journal of West African Languages 2, p. 21-27.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965b): Yoruba Orthography. Ibadan: Ibadan University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1966): A Grammar of Yoruba. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1969): Yoruba. In: Dunstan, Elizabeth (Hrsg.): Twelve Nigerian Languages. New York: Africana Publishing Corp. ISBN 0-8419-0031-0.
  • Fagborun, J. Gbenga (1994): The Yoruba Koiné — its History and Linguistic Innovations.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.