Йосип Леко
Йо́сип Ле́ко (хорв. Josip Leko, нар.19 вересня 1948 р., Плавна, Бач, Воєводина, Сербія) — хорватський політик, колишній голова Сабору Хорватії.
Йосип Леко Josip Leko | |
---|---|
Йосип Леко, 2013. | |
Голова парламенту Хорватії | |
10 жовтня 2011 — 28 грудня 2015 | |
Президент | Іво Йосипович |
Прем'єр-міністр | Зоран Міланович |
Попередник | Борис Шпрем |
Наступник | Желько Райнер |
Депутат парламенту Хорватії | |
22 грудня 2003 — 11 січня 2008 | |
Народився |
19 вересня 1948 (73 роки) Плавна, Бач, СР Сербія |
Виборчий округ | VI |
Відомий як | політик |
Громадянство |
СФРЮ, Хорватія |
Національність | хорват |
Освіта | факультет права Загребського університетуd |
Політична партія | Соціал-демократична партія Хорватії |
Професія | правник |
Короткий життєпис
Народився у воєводинському селі Плавна, в сім'ї хорватів з Герцеговини (з-під Груде), куди його батьки подалися в пошуках кращого життя. Через рік-півтора родина повернулася в Герцеговину.
Після закінчення середньої школи здобував вищу освіту в Загребському університеті за спеціальністю право.
З 22 грудня 2003 до 11 січня 2008 був депутатом хорватського парламенту. Працював у Комітеті з питань правосуддя, був головою Комісії з розв'язання конфлікту інтересів та заступником голови Комітету з питань законодавства.
16 червня 2012 року став начальником Головного комітету СДПХ[1].
Леко був заступником голови парламенту Хорватії з 23 грудня 2011 по 30 вересня 2012 року, коли в статусі тимчасового голови змінив тодішнього голову Бориса Шпрема, який помер на посаді. Перед тим Леко уже перебував на посаді спікера у відсутність Шпрема, коли той лікувався від раку в Х'юстоні, штат Техас.
Його було висунуто на посаду постійного голови парламенту правлячою коаліцією і затверджено 10 жовтня 2012 року голосами 123 парламентарів зі 151[2]. Йосип Леко став першим хорватом з Герцеговини, який досяг такої високої посади у політичній системі Хорватії.
Примітки
- ba/VLM: Josip Leko izabran za šefa Glavnog odbora SDP-a, 16. lipnja 2012.
- Speaker of Parliament. Croatian Parliament. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 10 жовтня 2012.