Йосиф Вацлав Фріч
Йо́сиф Ва́цлав Фріч (чеськ. Josef Václav Frič; * 5 серпня 1829, Прага — † 14 жовтня 1890, Прага) — чеський письменник, політичний діяч і публіцист.
| Йосеф Вацлав Фріч | |
|---|---|
| Josef Václav Frič | |
.jpg.webp) | |
| Псевдо | M. Brodský[1], A. Hron[1] і Hynek Mostecký |
| Народився |
5 вересня 1829[2][3][…] Прага, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[2][1][…] |
| Помер |
14 жовтня 1890[3][1][…] (61 рік) Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[2][4] |
| Поховання | Вишеградський цвинтар |
| Національність | чехи |
| Діяльність | політичний діяч, письменник, перекладач |
| Alma mater | Празький університет |
| Знання мов | чеська[3] |
| Батько | Josef František Fričd |
| Брати, сестри | Antonin Fritschd, Václav Fričd, Vojtěch Fričd і Karel Fričd |
| У шлюбі з | Anna Sázavskád |
| Діти | Josef Jan Fričd і Jan Ludvík Fričd |
Навчався на юридичному факультеті Празького університету. За участь у празькому повстанні 1848 у 1849 заарештований австрійськими властями і засуджений до 18-річного тюремного ув'язнення. У 1854 звільнений за амністією; в Празі видав літературно-політичний альманах «Лада Ніола» («Lada Nióla», 1855). У 1858 знову заарештований і в 1859 висланий. У 1859-1879 жив в еміграції (Лондон, Париж, Берлін, Рим). Видавав закордонні «вільні» журнали «Чех» («Cech»), «Бланік» («Blaník») та інші, в яких закликав чеський народ до боротьби з австрійською монархією. В основі діяльності Фріча лежала ідея створення самостійної чеської держави, республіканської і демократичної за своїм характером.
Фріч — один із зачинателів чеської громадянської лірики. У віршах 1850-х рр.. (Збірка «Пісні з фортеці») висловив протест проти самодержавного гніту, прославив революційну боротьбу чеського народу в 1848 році. У ряді віршів оспівав героїзм гуситів. «Спогади» (т. 1-4, 1886-87) містять багатий матеріал з суспільно-політичного життя Чехії 2-ї половини 19 ст.
Був знайомий з Марком Вовчком, листувався з Анатолем Вахнянином; прихильник українських культурно-політичних прагнень в Австрії і Росії. Перекладач «Тараса Бульби» Миколи Гоголя, творів Т. Шевченка, автор драми «Іван Мазепа» і статей з українського питання («Асиміляція малоруського народу», «Хай живе Україна» й ін.).
Фріч є одним зі співавторів Наукової енциклопедії Отто (чеськ. Ottův slovník naučný)[5] — найбільшої енциклопедії чеською мовою.
Література
- С. В. Віднянський. Фріч Йосип // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 334. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Велика радянська енциклопедія
Примітки
- Czech National Authority Database
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119253208 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Q2041543: Наукова енциклопедія Отто
Посилання
- Фріч (Frič) Йозеф-Вацлав // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 575-577.
- Фріч (Frič) Йозеф-Вацлав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.283-284