Йосімото Банана

Йосімото Банана народилась у Токіо. Її батько, Йосімото Такаакі, є відомим поетом та критиком. Її сестра, Харуно Йоіко, є відомою манґакою у Японії.

Йосімото закінчила коледж мистецтв Університету Ніхон за спеціальністю «Література». Саме під час навчання вона взяла псевдонім «Банана» через любов до бананових квітів, псевдонім, який вона вважає «прикольним» та «свідомо андрогінним».[4]

Йосімото Банана не любить розповідати про приватне життя, тому мало що відомо про її родину. Відомо, що чоловік, Хіройоші Тахата, є практиком системи «рольфінг», і те, що в пари є син.

Як розповідає Банана, вона кожного дня витрачає лише пів години на письменницьку діяльність та каже, що «почувається винною через те, що пише свої твори лише майже для насолоди». Вона веде свій блог для англомовних шанувальників.[5]

У 1987 році, коли Банана почала власну письменницьку кар'єру, вона ще продовжувала працювати звичайною офіціанткою у ресторані гольф-клубу. Пізніше вона зазначила, що найбільший вплив на її творчість справив американський письменник Стівен Кінг з творів якого (проте не з творів серії жахів) вона брала наснагу. Далі з продовженням її письменницького шляху вона все більше почала відчувати на собі вплив праць Трумана Капоте та Ісаака Башевіса Зінгера.

Її дебютна робота «Кухня» (1988) мала близько 60 перевидань лише в Японії. На її основі було знято дві стрічки: японська теле-адаптація роману та більше відома китайська адаптація «Кухня» (кит. «我愛廚房»), продюсована режисером Хо Йімом в 1997 році[6]. У листопаді 1987 року за цей твір Банана отримала літературну премію Кайєн для молодих письменників, у 1998 році роман «Кухня» був номінований на літературну премію імені Мішіми Юкіо, а у 1999 році Банана Йосімото отримала рекомендаційну премію від Міністерства Освіти як найкраща молода мисткиня[7]. 

Також у січні 1998 року письменниця отримала літературну премію імені Кьо: кі Ідзумі за роман «Тінь місячного світла», який включався в більшість видань роману «Кухня».

Її роботи включають 12 романів та 7 збірок есеїв (в які входять Ананасовий пудинг та Пісня від Банани), що разом були продані в розмірі шести мільйонів примірників по всьому світі. Головні теми її творів — кохання та дружба, сила родини та домашнього вогнища, вплив втрати на людський дух.

У 1998 році Банана надала передмову до італійського видання книги Ryuichi Sakamoto. Conversazioni, написану музикознавцем Массімо Мілано.

У 2013 році для жіночого журналу «Анан» (яп. アンアン) Йосімото Банана написала роман, що публікувався по частинах, — «Може нам закохатись?»  (яп. 僕たち、恋愛しようか?), де головним героєм виступає корейський співак та актор, Лі Сонг-ґі. Це був її перший із любовних романів, де центральною постаттю твору був корейський співак.[8][9]