КРТ
КРТ (до листопада 2019 розшифровувалось як «Київська Русь. Телебачення»[2][3][4]) — закритий проросійський[5] інформаційно-просвітній телеканал в Україні.
КРТ | |
---|---|
ТОВ «Телестудія „Астра-ТБ“»[1] | |
Країна | Україна |
Зона мовлення | Україна |
Час мовлення | Цілодобово |
Мова мовлення | російська, українська |
Центр керування |
Донецьк (2003—2008) Київ (2008—2020) |
Формат зображення |
4:3 (SDTV) 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу | Загальна |
Дата початку мовлення |
26 квітня 2003 |
Дата кінця мовлення | 21 серпня 2020 |
Причина закриття | Анулювання ліцензії та попередження Національною радою з питань телебачення і радіомовлення |
Власник(и) | Віталій Захарченко |
Керівник(и) | Олена Бондаренко |
Сайт | krt.news |
З 21 серпня 2020 року, після заборони каналу Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, ця медіаструктура діє як новинний сайт krt.news та як проросійський YouTube-канал «КРТ», куди журналісти колишнього телеканалу викладають відео.
Історія
Перша програма вийшла в етер телеканалу 26 квітня 2003 року о 6:30.
На каналі почалися транслювати різні просвітні, інформаційно-аналітичні, розважальні, дитячі та інші програми власного виробництва.
9 травня 2020 року канал показово об 11:00 почав прямий етер білоруського параду до Дня перемоги в Мінську. Під час трансляції цензурувалися ордени та медалі ветеранів та символ СРСР — серп і молот. У червні того ж року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення почала перевірку каналу[6].
12 червня 2020 року канал розпочав трансляцію інформаційно-аналітичної програми «Гаряча лінія» на тему ЛГБТ в Україні. У коментарях ведучих програми містилися ознаки гомофобії, за що Нацрада знову призначила перевірку[7].
30 липня 2020 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не проголосувала за продовження ліцензії каналу (5 — «Проти», 3 — «Утримались»). Голова Нацради Ольга Герасим'юк сказала, що для розгляду питання про відмову в продовженні ліцензії потрібно запросити на засідання представників компанії та дати їм можливість висловити аргументи. Тож члени Нацради перенесли питання на наступне засідання, на яке в режимі відеоконференції запросять представників КРТ[7].
20 серпня 2020 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення у відмові в продовженні ліцензії телеканалу[8]. Наступного дня після цього було припинено мовлення телеканалу у кабельних мережах та на супутнику[9].
У лютому 2021 року YouTube-мовлення зупинилося на тиждень через скарги на канал у зв'язку з дезінформацією про COVID-19[10].
Логотип
Телеканал змінив 8 логотипів.
- З 26 квітня 2003 по 5 вересня 2004 року логотипом було стилізоване зображення бані церкви жовтого кольору зі словом «КРТ» жовтим шрифтом. Знаходився у правому верхньому куті.
- Як другий логотип використовувався той же, але баня зменшилася та стала золотого кольору, до неї додалися золоті лінії, а слово «КРТ» збільшилось та мало змінений шрифт. Знаходився там же.
- Третім логотипом було напівпрозоре слово «КРТ», написане жирним білим шрифтом.
- З 5 травня 2008 по 5 грудня 2010, з 18 листопада 2011 по 30 вересня (а також 13 та 14 листопада) 2019 року логотипом був синій квадрат, на якому написана абревіатура «КРТ» білим шрифтом.
- З 6 грудня 2010 по 17 листопада 2011 року логотипом був білий трикутник з чорним зменшеним трикутником в середині, поруч слово «КРТ» чорним шрифтом.
- З 1 жовтня по 12 листопада 2019 року логотипом був білий напис «Київська Русь», ліворуч якого зображення Сонця, а праворуч — сірий напівпрозорий квадрат, всередині якого була написана абревіатура «КРТ» білим шрифтом.
- З 15 листопада 2019 по 21 серпня 2020 року логотипом було жовте коло, на якому написана абревіатура «КРТ» чорним шрифтом.
- Перший та другий логотип каналу з 2003 по 2004 роки.
- Четвертий та шостий логотип каналу з 2008 по 2019 роки.
- П'ятий логотип каналу з 6 грудня 2010 по 17 листопада 2011 року.
- Сьомий логотип каналу з 1 жовтня по 12 листопада 2019 року
- Восьмий та останній логотип каналу з 15 листопада 2019 по 21 серпня 2020 року.
Власники
Телеканал відомий своєю непрозорою структурою власності, зокрема, через це у мовника у 2016 році були проблеми з Нацрадою ТБ та радіомовлення у питанні продовження їхньої ліцензії[11]. «КРТ» належить ТОВ «Телестудія „Астра-ТБ“», що своєю чергою належить донецькій компанії ТОВ «Українська промислово-правова група»[12]. За інформацією українських ЗМІ, кінцевим бенефіціаром телеканалу є Віталій Захарченко, хоча сам канал це заперечує[13].
Примітки
- ТС Астра-ТБ ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 1 жовтня 2019.
- Владислав, Савицький. КРТ. ukrtvr.org (укр.). Процитовано 14 березня 2021.
- телеканал "Київська Русь. Телебачення", Акредитовані працівники. cvk.gov.ua. Процитовано 14 березня 2021.
- Рихліцький, Володимир (12 листопада 2019). «Київська Русь» кремлівського патріархату. Як змінився православний канал. ms.detector.media (укр.). Процитовано 14 березня 2021.
- Під Нацрадою побилися через проросійський канал КРТ: втрутилась поліція – відео. 24 канал. 30 липня 2020.
- Закусило, Мар'яна (4 червня 2020). Канал КРТ транслював Парад перемоги з Мінська – його перевірить Нацрада. detector.media (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
- Закусило, Мар'яна (30 липня 2020). Нацрада перевірить КРТ через гомофобну програму, а питання продовження ліцензії відклала. detector.media (укр.). Процитовано 30 липня 2020.
- Данькова, Наталія (20 серпня 2020). Нацрада відмовила КРТ у продовженні ліцензії. detector.media (укр.). Процитовано 20 серпня 2020.
- Телеканал КРТ повністю припинив роботу. web.archive.org. 13 березня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
- "Обговорювали пандемію". Телеканал КРТ, у якого відібрали ліцензію, забанили на YouTube. web.archive.org. 1 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- Нацрада сумнівається в прозорості власності телеканалу КРТ. detector.media (укр.). 2 вересня 2016. Процитовано 2 березня 2021.
- КРТ: Структура власності. на сайті tvkrt.com.ua/ua/, станом на 2020 рік[недоступне посилання]
- КРТ заперечує причетність Віталія Захарченка та Олени Бондаренко до каналу | Інститут масової інформації. web.archive.org. 30 листопада 2020. Процитовано 2 березня 2021.