Кабайда Анатоль

А. Кабайда отримав завдання від Т. Бульби-Боровця здобути довір'я німців, як перекладач, і триматися в Києві якнайдовше. У Києві він працювати зв'язковим штабу УПА, де незабаром ввійшов у довір'я німців і працював у штабі поліції^{[джерело?]}.

А. Кабайда брав участь у формуванні Київського куреня. Після приходу Буковинського куреня в Київ у жовтні 1941 р. обидві курені були об'єднані. З них була сформована київська поліція і батальйони шуцманшафти, а потім поліцейських батальйонів «Hilfspolizei». Напочаток командував Петро Захвалинський Schutzpolizei, а з серпня 1942 р. їх очолив Анатолій Кабайда^{[джерело?]}.

З доказів, поданих редактором «Огонька» Віталієм Коротичем у його кінопрограмі «Бабин Яр» з 1987 року, випливає, що Василь (так неправильно зазначено) Кабайда був «відповідальним за розстріли євреїв», але А. Кабайда перебрав посаду лише в серпні 1942 р., а масові єврейські розстріли відбулися на рік раніше у вересні 1941 р^{[джерело?]}.

1945 р. відступаючи з України А. Кабайда став старшиною для доручень у штабі української дивізії СС «Галичина» ген. П. Шандрука^{[джерело?]}.

У Німеччині взяв прізвище своєї матері — Жуківський.

Емігрував в Австралію, 1949 — Сідней. Провідний діяч Пласту, член (1954—1956), голова (1956-61, 1975-77) крайової пластової старшини, член курення Лісових Чортів. 1951 р. співзасновник Союзу Українських Комбатантів Австралії.

Переїхав 1961 р. в Канберру, де займався громадськими справами та писання статей до українських газет та журналів. Редагував обіжник Мельниківців в Австралії.