Казуарина хвощеподібна

Казуарина хвощеподібна, казуарина хвощолиста[1] (Casuarina equisetifolia) — вид дерев з роду казуарина родини казуаринові.

?
Казуарина

Казуарина хвощеподібна (Casuarina equisetifolia)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
— Судинні (Tracheophyta)
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Казуаринові (Casuarinaceae)
Рід: Казуарина (Casuarina)
Вид: Казуарина хвощеподібна (Casuarina equisetifolia)
Посилання
Вікісховище: Casuarina equisetifolia
Віківиди: Casuarina equisetifolia
EOL: 633386
IPNI: 159856-1
ITIS: 19516
МСОП: 16728404
NCBI: 3523
Casuarina equisetifolia - Тулузький музей

Назва

Відома також під назвою австралійська сосна (англ. Australian Pine).[2]

Ботанічний опис

Вічнозелене струнке дерево висотою до 35 м, з пірамідальною, розкидистою, злегка безладною темно-зеленою кроною, при першому погляді на неї нагадує сосну або секвойю. Прямий міцний стовбур покритий світло-коричневою, гладкою, згодом зморшкуватою і більш-менш волокнистою корою. Молоді зелені гілочки, що насаджені один на одного, як у хвоща, здатні фотосинтезувати. Вони утворюють членики, що поступово коротшають до кінця гілочки. Трикутні, загострені, білуваті листки довжиною близько міліметра на кінці кожного членика утворюють правильні мутовки. Опале гілля притлумлює ріст інших рослин під деревом.

Дрібні непоказні квітки рослини зібрані у колосоподібні суцвіття і запилюються вітром. У кожного з чоловічих квітів на верхівках колосків з листових мутовок, які в цьому випадку виконують роль приквітки, висовується одна тичинка. Жіночі квіти мають довгі пурпурні рильця. Вони розташовуються так само, але їх мутовки так зближені і ущільнені, що утворюють маленькі круглі потрійні шишки не ширше одного сантиметра. Плід, при дозріванні коричневий, — потрійна шишка, тобто складається з маленьких «коробочок» з здерев'янілих шкаралупок (за походженням це приквітки), які розкриваються по поздовжній лінії на дві стулки, звільняючи околоплодник, де знаходиться насіння.

На корінні казуарини, як і вільхи, поселяються актинобактерії франкія (Frankia), що здатні акумулювати азот з повітря.

Поширення та середовище існування

Росте на піщаному ґрунті морських узбереж. Батьківщина — від Індонезії до Південно-Східної Австралії.

Застосування

На узбережжі своїх рідних країн казуарину висаджують першою для освоєння землі, крім того, вона захищає від вітру, а через декоративний зовнішній вигляд казуарини в країнах з помірно теплим кліматом висаджують в міських парках.

Червонувата деревина добре горить і дає багато тепла, тому з неї виходять чудові дрова.

Casuarina equisetifolia традиційно використовується для формування бонсай.

Галерея
  • Жіночі квіти і незрілі шишки
  • Чоловічі і жіночі квіти
  • Шишка
  • Хвощеподібні гілки
  • Молода рослина на пляжі у Флориді
  • Бонсай

Примітки
  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 137
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 9 червня 2011.

Посилання

Казуарина хвощевидная, или эолово дерево[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Джерела
  • Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 137
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.