Кайдзю

Кайдзю́ (яп. 怪獣 кайдзю:, транслітерація латиницею — Kaijū) — поняття з японського кінематографу, що традиційно перекладається як «монстр», а дослівно означає «дивний звір». Зазвичай використовується в жанрі токусацу. Пов'язані терміни включають: кайдзю ейга (яп. 怪獣映画 кайдзю: ейга) — фільм про «кайдзю»; кайдзін (яп. 怪人), що відноситься до гуманоїдних монстрів, і дайкайдзю (яп. 大怪獣 дайкайдзю:, «гігантський монстр»), що означає найрізноманітніші види монстрів.

Дайкайдзю Ґодзілла з однойменного фільму 1954 року

Найвідоміший кайдзю — це Ґодзілла. Серед інших добре відомих кайдзю: Мотра, Ангірус, Родан, Гамера і Кінґ Ґідора. Термін ультра-кайдзю (яп. ウルトラ怪獣) — ця скорочена назва для ультрамонстрів в «Ультра Серії».

Історія

Перший кайдзю в кіно був натхненний саме американською кінопродукцією і з'явився задовго до того, як з'явився клас подібних фільмів. Після величезного успіху «Кінг-Конга» в Японії в 1933 році в країні відразу ж з'явився свій Кінг-Конг, японський, в короткометражному фільмі «Японський Кінг-Конг». У 1938 році без згоди студії, що володіє правами на Кінг-Конга, в 1938 році в Японії вийшов і повнометражний фільм «Кінг-Конг в Едо», де Кінг-Конг, значно змінений в порівнянні із західним побратимом та оживлений не за допомогою покадрової анімації, а людиною в костюмі, атакував середньовічний Токіо (тоді Едо). Обидва японські фільми про велетенську мавпу зараз вважаються втраченими, але саме вони задовго до появи «Ґодзілли» започаткували цілу культуру японського фільму про велетенських монстрів.[1][2]

Сам Ґодзілла з'явився також не без допомоги Кінг-Конга. У 1952 році в США «Кінг-Конг» повторно вийшов у прокат, і його успіх змусив студії розглянути можливість створення нового фільму про велетенського монстра. Таким фільмом став «Чудовисько з глибини 20 000 фатомів», де динозавр, що вмерз в арктичний лід, оживає після вибуху ядерної бомби в рамках випробувань, і прямує до свого дому, на місці якого зараз, на нещастя, розташований Нью-Йорк. У Японії в 1954 році виходить «Ґодзілла», який не лише став одним з найпопулярніших та впізнаваних кіномонстрів на планеті, але й породив жанр kaijū eiga, тобто фільми з велетенськими монстрами.[3][4]

Концепція

Кайдзю зазвичай змодельовані з реально існуючих тварин або міфологічної істоти. Проте існує декілька екзотичних прикладів. У «Choujin Sentai Jetman» показані монстри на основі світлофорів, кранів та помідорів[5]. «Kamen Rider Super-1» включає цілу армію монстрів на основі побутових предметів, таких як парасольки та сходи[6].

В той час, як термін «кайдзю» на Заході використовується для опису монстрів з токусацу та японського фольклору, такі монстри як вампіри, перевертні, Чудовисько Франкенштейна, мумії та зомбі ризикують незабаром також потрапити до цієї категорію. Наприклад, Чудовисько Франкенштейна вже побувало кайдзю у фільмі «Франкенштейн проти Барагона», створеному компанією «Toho».

Кайдзю зазвичай зображаються як гарматне м'ясо на службі більшого зла. Деякі кайдзю — це елітні воїни, які служать «правою рукою» у якогось великого лиходія та бувають знищені силами героїв. Інші мають нейтральний світогляд і несуть руйнування тільки в стані люті. У ранні роки токусацу «героїчних» монстрів можна було побачити лише у фільмах «Daikaiju Eiga» і ніколи пізніше аж до початку виробництва телевізійних токусацу, які почали використовувати кайдзю як помічника головного героя, що рятує цивільних, або що демонструє деяку подібність повноцінної особистості. Ці кайдзю перейняли багато класичних рис монстра, з'являючись як «незрозуміла істота». Деякі кайдзю тиняються біля героїв, викликаючи комедійні моменти, на відміну від «похмурішого» підходу до цих персонажів з боку старіших франчайзів, наприклад «Kamen Rider Series».

Творці фільмів кайдзю
Кайдзю Варан на постері фільму «Великий монстр Варан» 1958 року

Класичні кайдзю-фільми

Нові фільми з кайдзю

Примітки
  1. Phil Hall. The Bootleg Files: The Japanese King Kong Ripoffs. Film Threat (англ.). 11 травня 2012. Процитовано 28 листопада 2017.
  2. Phil Hall. Film Threat's Top 10 Lost Films, Part 4. Film Threat (англ.). 1 marca 2007. Процитовано 28 листопада 2017.
  3. Martin, Tim (15 травня 2014). Godzilla: why the Japanese original is no joke. Telegraph. Процитовано 28 листопада 2017.
  4. Ryfle, Steve (1998). Japan's Favorite Mon-Star: The Unauthorized Biography of the Big G. ECW Press
  5. Картинки-приклади монстрів з Jetman'а. Архів оригіналу за 25 березня 2012.
  6. Kamen Rider Super-1. Igadevil.com. Архів оригіналу за 8 липня 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.