Калач-на-Дону

У 1708 році був заснований козачий хутір Калач. Хутір увійшов в юрт станиці П'ятиізбенської, а остання, у свою чергу, в 1802 році увійшла до складу 16 козацьких станиць 2-го Донського округу Області Війська Донського.

У 1862 році від Царицина до Калача була побудована Волго-Донська залізниця — друга в Росії і найстаріша з діючих залізниць на території сучасної Волгоградської області.

Калач грав величезну роль в обороні Царицина. В районі відбулася одна з наймасовіших повстань козаків Області Війська Донського проти більшовиків. Калач порядку восьми разів переходив з рук в руки.

Калач також відіграв велику роль у Сталінградській битві. 23 листопада 1942 року, у рамках операції «Уран», у Калачевському районі замкнулося кільце навколо 6-ї армії вермахту.

У 1951 році селище Калач перейменоване в Калач-на-Дону і отримало статус міста.

У 1952 році в районі Калача був проведений Волго-Донський канал (тут знаходиться останній шлюз перед з'єднанням каналу з Доном).

У місті розташовані суднобудівний, судноремонтний заводи, річковий порт, завод металоконструкцій, меблева фабрика, м'ясокомбінат і хлібозавод. У місті знаходиться залізнична станція «Донська» — кінцева станція на залізниці від Волгограда до Калача-на-Дону. У листопаді 1976 року відкрито автодорожній міст через р. Дон. Громадське харчування представлено: 6 кафе і десятьма пунктами фаст-фуду.

У Калачевському районі вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, гірчицю, овочі, фрукти, а також широко розвинене скотарство, свинарство і вівчарство.