Кальницький полк

Кальницький (Вінницький) полк — адміністративно-територіальна та військова одиниця XVII ст. у Правобережній Україні. Полковий центр місто Кальник (нині село Іллінецького району Вінницької області).

Кальницький полк



Герб полкового центру
Утворено 1648
Ліквідовано 1675
Центр Кальник, Вінниця (з 1653)
Сотні 19 (1649) / 2050
Бабинська сотня
Балабанівська сотня
Борщагівська сотня
Вінницька сотня
Вороновицька сотня
Дашівська сотня
Животівська сотня
Жорницька сотня
Іллінецька сотня
Кальницька сотня
Кунянська сотня
Липовецька сотня
Немирівська сотня
Ометинська сотня
Погребищенська сотня
Прилуцька сотня
Рахнівська сотня
Терлицька сотня
Тетіївська сотня







Полковники
1648—1649Остап (Євстафій) Усваницький
1649—1650, 1654Іван Федоренко
1649,1674Остап Гоголь
1650, 1651, 1653—1657Іван Богун
1657-1658Андрій Безштанько
1659—1660Іван Сірко
1659—1660Іван Вертелецький
1659—1665Василь Варениця
 ?-?Коваленко (Ковалевський)

Історія

Полк існував з 1648 по 1678 та з 1704 по 1708 роки. З центрами у Кальнику 1648 — 1653 , 1667 — 1678 роках і Вінниці 1653 — 1667 роках. Після перенесення центру отримав назву Вінницького.

Восени 1649-го року до полку приєднано територію та особовий склад Животівського та Подільського полків.

1649 року налічував 2050 козаків і складався з 19 сотень: Бабинської, Балабанівської, Борщагівської, Вінницької, Вороновицької, Дашівської, Животівської, Жорницької, Іллінецької, Кальницької, Кунянської, Липовецької, Немирівської, Ометинської, Погребищенської, Прилуцької, Рахнівської, Теплицької і Тетіївської.

1653-го року формацію було реорганізовано — окрім перенесення адміністративного центру до Вінниці полк також чисельно значно зменшився. За списками 1654-го новостворений Вінницький полк вже має не 19-ть сотень, як Кальницький, а лише 9-ть : 4 перейшли до Паволоцького полку (1651), а 6 ліквідовано після Білоцерківської угоди.

В 1654 р. на території Вінницького полку налічувалось 62 населені пункти. Порубіжне положення полку обумовило часту участь козаків цього полку в боях з польськими військами під час Визвольної війни.

Після передачі Росією в 1667 року Правобережної України Польщі, за Андрусівським миром, полк занепав і був об'єднаний з Брацлавським полком. Кілька невдалих спроб відновлення Кальницького полку були зроблені гетьманами Іваном Мазепою та Іваном Скоропадським.

Полковники

Полк очолювали полковники: Остап (Євстафій) Усваницький (1648—1649), Іван Федоренко (1649—1650, 1654), Остап Гоголь (1649,1674), Іван Богун (1650, 1651, 1653—1657), Петро Стягайло (1652), Іван Сірко (1658—1659), Василь Варениця (1659—1665), був страчений Ю. Хмельницьким у 1676 році,[1] Іван Вертелецький (1659—1660), Самійло Самусь (1688—1699), а також О. Вінницький, В. Лобойко, В. Верениця (Варяниця[2]), С. Коваленко, Т. Хмура, Мельник, К. Михалевський, М. Патович, Реврик, Г. Ковалевський, Г. Негревецький, О. Волошин (1704—1708). Коваленко (Ковалевський) був убитий Ю Хмельницьким за «погане постачання провіанту до Немирова».[2]

Примітки

  1. Заруба, Віктор (2011). Козацька старшина гетьманської України (1648-1782): персональний склад та родинні зв'язки. стор.70 (UA). Ліра Дніпро. Процитовано 21 травня 2018.
  2. Мицик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 249. ISBN 5-203-01639-9

Джерела та література

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.