Кальчик (річка)
Ка́льчик — річка у Розівському районі Запорізької області (верхів'я) та Нiкольському районі Донецької області. Права притока Кальміусу (басейн Азовського моря).
Кальчик | |
---|---|
![]() | |
47°07′00″ пн. ш. 37°36′45″ сх. д. | |
Витік | біля с. Кальчинівка |
• координати | 47°21′20″ пн. ш. 37°08′20″ сх. д. |
• висота, м | бл. 250 м |
Гирло | Кальміус |
• координати | 47°07′00″ пн. ш. 37°36′45″ сх. д. |
Країни: | |
Регіон |
Донецька область Запорізька область |
Довжина | 88 км |
Площа басейну: | 1263 км² |
Притоки: | Малий Кальчик (ліва), Калець (права) |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 707218 |
![]() | |
![]() |
Опис
Довжина 88 км, площа басейну 1263 км². Долина трапецієподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 40 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 10 м, завглибшки 1,5 м. Похил річки 2,4 м/км. Живлення мішане. Замерзає (у верхній і середній течії) із середини грудня, скресає наприкінці лютого. Гідрологічні пости біля села Кременівка і міста Маріуполь. Для водопостачання м. Маріуполя на Калці споруджено Старокримське водосховище, є ставки. Воду Кальчика використовують також для зрошування.
Положення
Кальчик бере початок на Приазовській височині, біля села Кальчинівка. Тече спершу в межах Запорізької області на північний схід, у межах Донецької області — на південний схід і південь (у пониззі), у пригирловій частині — переважно на схід. Впадає до Кальміусу в межах міста Маріуполя (на північний схід від центральної частини міста).
Основні притоки
Малий Кальчик (ліва), Калець (права).
Населені пункти
Найбільше місто на Кальчику — Маріуполь. На цій річці лежить 5 сільських населених пунктів, серед яких 2 в Запорізькій області і 3 в Донецькій області, а також смт Старий Крим.
Цікаві факти
Багато істориків вважають, що саме Кальчик є тією річкою Калка, де відбулася Битва на Калці між військами русько-половецькими й монгольськими.
1222 року монголо-татари через Північний Кавказ вдерлися в Північне Причорномор’я і завдали поразки половцям та аланам у битві на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра і звернувся по допомогу до галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного. На нараді князів у Києві було вирішено виступити спільно з половцями проти монголо-татар. У квітні 1223 року в похід проти ординців зібралося велике військо, яке складалося з київських, смоленських, галицьких, волинських, чернігово-сіверських, курських, владимиро-суздальських полків та війська половецького хана. Переправившись через Дніпро біля порогів, об’єднані сили київських князів розбили монголо-татарський авангард. Під час вироблення єдиного плану подальших дій серед князів виникли суперечності. Галицький князь Мстислав Удатний, волинський Данило Романович Галицький і половці переправилися через Калку, а інші князі залишилися на західному березі річки. 31 травня 1223 року (за іншими даними, 16 червня) на Калці відбулася вирішальна битва. Монголо-татари атакували спочатку половців, а потім князівські дружини і розбили їх. Неузгодженість дій князів-сюзеренів, неодночасний початок бойових дій руських полків мали трагічні наслідки. Не врятували становище хоробрість і героїзм руських воїнів (особливо відзначився 18-річний галицький князь Данило Романович). Після цього монголо-татари оточили табір великого князя київського Мстислава Романовича і три дні штурмували його. Не зумівши прорвати добре організовану оборону, нападники запропонували укласти мир. Коли ж умови миру були прийняті і князівські дружини залишили табір, ординці напали на них і всіх знищили. Під час битви на Калці загинуло, за літописними даними, шість князів; із простих воїнів до дому повернувся лише кожен десятий, а кількість загиблих киян досягла 10 тисяч.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Посилання
- Калка, тепер Калець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 580. — 1000 екз.