Калінінський Михайло Іванович

Михайло Іванович Калінінський (1905(1905), село Благовіщеньє Устюзького повіту Вологодської губернії, тепер Великоустюзького району Вологодської області, Російська Федерація — січень 1986, місто Іваново, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр державної безпеки Дагестанської і Північно-Осетинської АРСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Калінінський Михайло Іванович
Народився 1905
село Благовіщеньє Устюзького повіту Вологодської губернії, тепер Великоустюзького району Вологодської області, Російська Федерація
Помер січень 1986
Іваново, РРФСР, СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. У 1917 році закінчив школу 1-го ступеня в селі Благовіщеньє. З грудня 1917 до листопада 1919 року працював баночником скляного заводу «Север» Устюзького повіту. У 1919 році закінчив 6-місячні курси ліквідаторів неграмотності.

У листопаді 1919 — вересні 1921 року — писар Нестеферовського волвиконкому Устюзького повіту. У вересні 1921 — серпні 1923 року — діловод Устюзького повітового земельного відділу.

У 1922 році закінчив педагогічне училише в місті Великий Устюг.

У вересні 1923 — серпні 1924 року — вчитель початкової школи села Марденга Устюзького повіту. З серпня 1924 до грудня 1928 року працював у власному господарстві в селі Благовіщеньє.

У грудні 1928 — січні 1930 року — голова Мардензької сільської ради Велико-Устюзького району.

У січні 1930 — квітні 1931 року — голова Стреленського кооперативного бюро Велико-Устюзького району.

Член ВКП(б) з квітня 1930 року.

У квітні 1931 — червні 1932 року — помічник уповноваженого Велико-Устюзького міського відділу ДПУ Північного краю. У червні 1932 — січні 1935 року — уповноважений Леденського районного відділу ДПУ-НКВС Північного краю. У січні 1935 — червні 1936 року — оперуповноважений Сокольського районного відділу НКВС Північного краю.

У червні 1936 — 1937 року — оперуповноважений, старший оперуповноважений, помічник начальника 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Північному краю. У 1937 — вересні 1938 року — начальник відділення 4-го відділу УДБ УНКВС по Архангельській області. У вересні 1938 — березні 1939 року — начальник відділення 2-го відділу УДБ УНКВС по Архангельській області. У березні 1939 — березні 1941 року — начальник 2-го відділу УДБ УНКВС по Архангельській області. У березні — серпні 1941 року — начальник секретно-політичного відділу УНКДБ по Архангельській області. У серпні 1941 — липні 1942 року — начальник секретно-політичного відділу УНКВС по Архангельській області. 9 липня 1942 — 7 травня 1943 року — заступник начальника УНКВС по Архангельській області.

7 травня 1943 — 15 травня 1947 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) державної безпеки Дагестанської АРСР.

15 травня 1947 — 16 березня 1953 року — міністр державної безпеки Північно-Осетинської АРСР.

У квітні — вересні 1953 року — заступник начальника УМВС по Кіровоградській області.

14 жовтня 1953 — 27 червня 1956 року — заступник начальника УМВС по Івановській області. 27 червня 1956 року звільнения з органів МВС «через факти дискредитації».

З липня 1956 до січня 1957 року — на пенсії в Іваново. З січня до серпня 1957 року — заступник начальника житлового управління Івановського міськвиконкому.

У серпні 1957 — квітні 1959 року — старший інспектор управління машинобудування і хімічної промисловості Івановської обласної ради народного господарства. З квітня 1959 до жовтня 1964 року — на пенсії в Іваново. У жовтні 1964 — серпні 1965 року — старший інспектор відділу кадрів Івановського обласного ремонтно-будівельного тресту.

З серпня 1965 року — пенсіонер в місті Іваново. Помер у січні 1980 року в Іваново.

Звання

Нагороди

Джерела

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.