Каманче

Каманче (перс. کمانچه, азерб. kamança; дослівно з перської означає «маленький смичок») — старовинний народний струнний смичковий інструмент, поширений в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Узбекистані, Туркменістані, Афганістані та в деяких країнах Близького Сходу[1]. Споріднений зі скрипкою[2]. Набув популярності під час правлінь династій Сефевідів та Каджар, вважаючись у той час одним з найважливіших музичних інструментів, який використовувався на офіційних церемоніях та майже під час усіх святкових дійств. У 2015 році Іран подав заявку на включення каманче до Списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[2].

Каманче
Жінка грає на Каманче, Каджар, Іран, 1800-1825.
Жінка грає на Каманче, Каджар, Іран, 1800-1825.
Інші назви Каманча, Каманьях, Гіжак, Кашмірський саз
Класифікація Смичкові інструменти
Подібні інструменти Гайчак, Ребаб, Кеменче, Ерху

Традиційно каманче має три струни, проте інколи трапляються і чотириструнні каманче[3][4], а ще рідше — п'ятиструнні. Не має фіксованої стандартизованої довжини, але, як правило, не перевищує 56 см, але азербайджанський каманче може бути і довший.

В Кашмірі відомий під назвою «кашмірський саз». В Казахстані, як гіжак. В Іраку — джоза.

Оспіваний у творчості класика перської поезії Нізамі Гянджеві в поемі «Хосров і Ширін»:

...Каман: як він горить, як він завиває...
Оригінальний текст (азерб.)
Kaman Musa kimi yanır, inləyir...
Зовнішні відеофайли
Кейхан Кальхор — учасник іранського ансамблю «The Silk Road» грає на каманче

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.