Камілла Ле Дантю

Камілла Петрівна Ле Дантю народилася 17 червня 1808 року в сім'ї француза П'єра Рене Ле Данте, комерсанта, республіканця за переконаннями, вимушеного у період правління Наполеона переселитися до Голландії. Після заняття її французами він виїхав до Росії. Він був одружений зі своєю співвітчизницею, Марі-Сесіль. Від П'єра Ле Данте у неї було три дочки і два сина. У 1812 році родина переселяється з Петербурга до Симбірська. Там мати Камілли працювала гувернанткою в сім'ї поміщика Івашева. У маєтку Івашева Камілла вперше побачила сина господарів Василя Петровича - блискучого кавалергардського офіцера, художника, чудового музиканта. Молодий чоловік справив на Каміллу глибоке враження. Вона була таємно закохана в майбутнього чоловіка, але змогла відкрити почуття тільки після його засудження. У 1831 році після тривалих клопотів отримала офіційний дозвіл на від'їзд до Сибіру. 9 вересня 1831 року вона прибула до Петровського заводу, а через шість днів відбулося весілля Василя Івашева з Каміллою Ле Дантю. [1]З цієї нагоди колишній князь, поет Одоєвський склав чергову урочисту оду "На приїзд до Сибіру до нареченого"., Шлюб виявився щасливим, але недовгим. У 1835 році Івашеву дозволили вийти на поселення в місто Туринськ. Завдяки допомозі рідних молода сім'я могла тут жити у відносно комфортних умовах. Камілла народила четверо дітей. Перший син, Олександр, народився ще в Петровському заводі, але прожив близько року. У 1835 році народилася дочка Марія, в 1837 — син Петро, у 1838 році — дочка Віра. [2]

Радістю від сімейного життя Василь ділиться з батьками: «Нехай дарує нам небо, мені і моїй Камілли, продовження того безхмарного і повного щастя, яким ми безперервно насолоджуємося в нашему мирному сімейному життї».

Взимку 1839 року Камілла сильно застудилася, у неї відбулися передчасні пологи. Врятувати матір та народжену дівчинку не вдалося. 30 грудня 1839 року Камілла померла у Туринську. Їй був всього 31 рік.

Івашев дуже важко переживав смерть дружини і через рік у день її смерті помер. Турботу про дітей взяла на себе мати Камілли, Марі-Сесіль Ле-Дантю, яка приїхала до Сибіру за кілька місяців до смерті доньки. Їй всіляко допомагали друзі Івашева Пущин Іван Іванович, Микола Басаргін, Гебль та Іван Анненков.

У липні 1841 року було отримано дозвіл на виїзд з Сибіру, і Ле-Данте відвезла дітей, які отримали прізвище Васильєвих, до Симбірська до їх тітці княгині Катерині Петрівні Хованської, що взяла їх під свою опіку. Тільки в 1856 році за маніфестом про амністію дітям Василя і Камілли Івашевих було повернуто прізвище батька і дворянство.

• Зильберштейн И.С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобразительное искусство», 1988, с.390 - 395 (рос.)
• Камилла Петровна Ивашева.