Кам'яниця Касіяна

Кам'яниця Касіяна

49°50′35″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д.
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Архітектурний стиль Відродження
Матеріал цегла
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Ідентифікатори й посилання
Кам'яниця Касіяна (Україна)
 Кам'яниця Касіяна у Вікісховищі

Кам'яниця Касіяна (Касіянівська) (конскрипційний № 141; інша адреса — вул. Друкарська, 5[1]) — житловий будинок XVII—XIX століть, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1256)[2]. Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 22.

Історія

Кам'яниця зведена у XVII столітті, у 1880-х—1890-х була значно перебудована за проєктами архітекторів Томша і Тайхера.[1][3]

Первісно будинок належав вірменській міщанській родині Касіянів, а саме Янові Касіяну — в 1647—1672 роках, Лазареві Касіяну — в 1674—1694 роках, Криштофові Касіяну — в 1697—1704 роках[2]. За архівними даними станом на 1871 рік власником будинку значився Міхал Міхнєвич, у 1889 році — Міхал Тайхер.[2]

Певний час власником цього будинку був фаховий окуліст, доктор Альфред Бужинський (пом. 1914)[4], який оперував у клініці, що містилася в будинку на вул. Театральній, 7.[5] Доктор Бужинський у своєму заповіті записав один мільйон корон для придбання п'ятиморгових ділянок для потреб колоній скаутів. Виконавцями заповіту покійний призначив правління польського товариства «Сокіл» та єпископа Владислава Бандурського.[6]

У 1916 році будинок перебував у власності спадкоємців Альфреда Бужинського, у 1934 році — фонду А. Бужинського.[2]

Опис

Будівля наріжна, п'ятиповерхова, цегляна, тинькована, у плані має вигляд неправильного чотирикутника з крихітним подвір'ям[3]. Кути будинку з боку вулиці Друкарської та з боку перехрестя вулиць Вірменської та Друкарської рустовані, підперті контрфорсами[7]. Фасад чотиривіконний, як з боку Вірменської, так і з боку Друкарської, майже без декору. Чи не єдина архітектурна цікавинка будинку — різноманітне оформлення його вікон[7]. Дві пари крайніх справа вікон на другому і третьому поверхах фасаду з боку вулиці Вірменської прикрашені фризами з елементами доричного ордеру: карниз із дентикул, під карнизом — орнамент із тригліфів і метоп із розетами. Також розетами завершені лиштви цих вікон у нижній своїй частині. Інші вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками, під якими — вставки з трьома діамантовими рустами. Вікна третього поверху увінчані прямими сандриками, вікна четвертого — лучковидними. Між третім і четвертим поверхами — горизонтальний карниз.

У сінях будинку збереглися первісні склепіння.[2] Внутрішнє планування асиметричне, тридільне.[3]

Галерея
  • Вікна кам'яниці
  • Охоронна табличка
  • Фасад з боку вулиці Друкарської

Примітки
  1. Мельник І., 2011, с. 239.
  2. Мельник І., 2011, с. 240.
  3. ПГиА, 1985, с. 21.
  4. Львів у 1914-1915 роках: 15 лютого 1914 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 21 червня 2020.
  5. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — S. 591. (пол.)
  6. Million koron na skaut polski // Nowości Illustrowane. — 1914. — № 12. — S. 7. (пол.)
  7. ПГиА, 1985, с. 22.

Джерела
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 3. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.