Кам'янка (смт)

Селище міського типу Кам'янка розташоване на берегах річки Кам'янка, неподалік від її джерела, нижче за течією на відстані 8,5 км знаходиться село Веселоіванівське. Селищем протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через селище проходять автошлях національного значення Н08 та автошлях територіального значення Т 0819. Поруч проходить залізниця, станція Комиш-Зоря (за 6 км).

Колишні назви: с. Кам'янка — з 1782 р., с. Царекостянтинівка — з 1845 р., с. Першотравневе — з 1926 р., с. Царекостянтинівка — з 1930 р., смт Куйбишеве — з 1935 р. по 2016 р., смт Більмак — з 2016 р. по 6 жовтня 2021 р.

У травні 2016 році селище перейменоване на Більмак відповідно до закону України про декомунізацію, але мешканці селища вимагають від місцевих депутатів скасувати своє рішення, а Верховну Раду України затвердити нову (історичну) назву — Кам'янка[3].

15 грудня 2016 року, під час засідання 10-ї сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання депутати підтримали пропозицію про перейменування селища міського типу Більмак і Більмацького району. Відповідне звернення обласної ради направлено до Верховної Ради України про перейменування смт Більмак у Кам'янку, а Більмацького району — на Кам'янський район Запорізької області[4].

Наприкінці вересня 2020 року на перелік рішень, запропонованих до розгляду 39-ї позачергової сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання депутати облради знову подали клопотання перед Верховною Радою України про перейменування селища міського типу Більмак у Кам'янку. Головною підставою для цього вважається «прикра помилка» у назві селища, яка була зроблена, коли його перейменували з Куйбишевого в рамках декомунізації. Український інститут національної пам'яті у своєму листі від 11 лютого 2016 року до Куйбишевського селищного голови Будника П. І. рекомендував змінити назву селища Куйбишеве на Бельмачанське з використанням топоніму Бельмак, але рішенням Куйбишевської селищної ради пропозицію було відхилено і запропоновано назву Більмак.

Історична назва «Більмак» не стосується географії та історії селища, адже об'єкт Бельмак-могила розташований поблизу має інше написання, а жителів назва ображає, оскільки «більмак» — це людина з більмом на оці. Натомість назва Кам'янка має безпосереднє відношення до селища. Воно розташоване у верхів'ї річки Кам'янка, і найдавніша його назва також була Кам'янка. Якщо облрада підтримає проєкт рішення про порушення клопотання щодо перейменування селища міського типу Більмак у Кам'янку, то тоді справа буде за українським парламентом[5].

19 травня 2021 року зміну назви підтримали на всіх рівнях, а також у Верховній Раді України[6]. За перейменування проголосували спочатку в районній раді, а потім і в Запорізькій обласній раді. Проти виступав інститут національної пам'яті. В результаті в профільному комітеті Верховної Ради України таки розглянули звернення Запорізької обласної ради про перейменування міста Більмак в Кам'янку.

6 жовтня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за перейменування селища Більмак у селище Кам'янка. Перейменування селища ініціювали місцеві мешканці. Вони вважають, що назва Більмак ображає їхню гідність. Назву смт Більмак отримало у травні 2016 року в рамках декомунізації, але при перейменуванні були припущені помилки щодо історичної назви[7].

Про заселення цієї місцевості в давні часи свідчать знайдені тут знаряддя праці доби палеоліту. Поблизу селища на Бельмак-могилі (327 м над рівнем моря) зберігся курган Гостра могила, навколо якого є ще 7 невеликих курганів періоду бронзи.

Засноване 1782 року. У той час переселенці з Полтавської губернії на березі річки Кам'янки заснували казенну слободу і за назвою річки найменували Кам'янкою. На карті Новоросійського краю, виданій у першій половині ХІХ століття, село позначене під назвою Більманка (від Бельмак-могили), пізніше його перейменували на Царекостянтинівку.

Населення стало швидко зростати за рахунок переселення державних селян із північних губерній України. 1795 року в селі проживало 159 чоловіків та 130 жінок. За громадою числилося 18 890 десятин землі. Переселенці займалися тваринництвом та землеробством.

У 1859 році тут уже налічувалося 605 дворів, де проживало 4451 особа. Щільність населення пояснювалася родючістю ґрунтів, наявністю багатих соковитими травами пасовиськ та достатком прісної води. Притягували селян і відносні вільності, завдяки яким становище селян, хоч і переобтяжених податками, було дещо легшим, ніж покріпачених.

У час перепису 1897 року Царекостянтинівка вже була значним населеним пунктом, центром волості. Тут налічувалося 1188 дворів, проживало 8188 мешканців. За громадою числилося 14 050 десятин придатної для обробітку землі.

Село мало убогий вигляд. Хати селян були розкидані понад річкою Кам'янкою та її притоками серед тернових чагарників і високих степових трав. Будували їх з глини, вкривали соломою, подекуди — очеретом. Медичного обслуговування майже ніякого не було. Лікар, який жив у Кінських Роздорах, обслуговував 5 волостей і 2 єврейські колонії з населенням 16,5 тис. осіб. Він, звичайно, не міг охопити кваліфікованою допомогою всіх хворих, тому населення змушене було лікуватися народними засобами.

У 1899 році в селі діяло 39 дрібних ремісничих майстерень. У 1908 році кількість громадської надільної землі зменшилась проти 1795 року на 4,5 тис. десятин, тоді як кількість жителів зросла до 9,4 тис. осіб. Це було наслідком впровадження столипінської реформи, під час якої багато заможних селян виділилося на хутори. Розмір наділу на чоловічу душу зменшився і становив 3,5 десятини. Десятки бідняцьких родин у пошуках кращого життя переселилися в цей час з села на Урал і до Сибіру, інші, шукаючи виходу зі злиденного становища, займалися різними промислами. Так, наприкінці XIX століття 90 селянських дворів займалися шевським, кравецьким, ковальським, чинбарним, бондарним та іншими промислами.

Напередодні Першої світової війни Царекостянтинівка була великим волосним селом, що налічувало 1253 двори, де проживала 7571 особа, але вигляд вона мала убогий — сотні хат і землянок були під солом'яними стріхами та земляною покрівлею, лише третина будинків — під черепицею, хоч в 1913 році тут виготовляли дешеву цементну черепицю три заводи. Та бідняки не мали змоги її придбати.

2 квітня 1935 року село Царекостянтинівка було перейменоване на Куйбишеве на честь радянського державного діяча Валеріана Куйбишева[8].

З 10 січня 1939 року район включений до складу Запорізької області. Радянські війська відійшли з Куйбишевого 6 жовтня 1941 року.

30 грудня 2014 року у селищі невідомі активісти завалили пам'ятник Леніну.

• ВАТ «Кам'янська птахофабрика»
• ТОВ «Україна»
• Аеродром сільськогосподарської авіації «Більмак»
• ТОВ «Смак»
• Більмацький держлісгосп
• Кам'янський цегельний завод
• ТОВ «Колос-2007»
• ТОВ «Скіф-ХХХ»
• ПП «Бізон»
• ПП «Макарь»

• Більмацька загальноосвітня школа I—III ст.
• Більмацька спеціалізована загальноосвітня школа «Інтелект»
• Дитячий дощкільний навчальний заклад «Сонечко»
• Дитячий дощкільний навчальний заклад «Топольок»
• КНП «Більмацька РЛ»
• Професійно-технічний ліцей № 59
• Стадіон «Метеор»
• Дитячий ігровий майданчик
• Міський парк культури та відпочинку
• Центральний сквер

• Гнатуша Володимир Юрійович 1990—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Шумейко Микола Миколайович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув під Іловайськом.
• Боговін Віталій Вікторович (нар. 17 серпня 1969 року, у смт) — підприємець в аграрній сфері, колишній очільник Запорізької ОДА. Співвласник групи компаній BKW Group.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)
• Більмацька телещогла

• Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Більмак — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Кам'янська селищна рада
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
• Cities & towns of Ukraine (англ.)(укр.)